Область

Фінансово-економічне піднесення Галичини, апогей якого припадає на кінець XIX – першу половину XX сторіч, позначилося появою цілої низки пам’яток у архітектури Львова. Яскравою, й незаслужено обділеною увагою, є нинішня споруда Національного банку України, за адресою Коперника, 4.

Із 1822 року Піллери заснували першу у Львові і на Галичині літографську майстерню або літографську фірму. Власне вона займалася видавництвом друкованої графіки, з гравюр друкувалися пейзажі Львова і Галичини, які користувалися на той час досить хорошим попитом

Плануємо цей бренд запатентувати та в більшості використовувати у сфері туризму, зокрема рекреаційного. Ознаковувати місцеву продукцію: мед, карпатські трави, а також готелі. Плануємо також напрацювати і брошури та маркувальні карти з логотипом

Тим, хто приїхав до Львова вдосвіта, зовсім не обов’язково тинятися вулицями годину чи дві, чекаючи, поки відчиняться улюблені фастфуди та кав’ярні. Tvoemisto.tv знайшло дев’ять львівських закладів, двері яких відчиняються о сьомій ранку або навіть раніше.

Бібліокафе «Книжкові смаколики» знову скликало на теплу зустріч поціновувачів книги, а на цей раз – ще й галицької кухні. Темою для розмови стали традиції львівської кухні та її гастрономічне розмаїття. А бажаним гостем на цьому дійстві був автор книги «Львівська кухня», відомий знавець міста Лева, історик за фахом Ігор Лильо.

Це розповідь про двох випускників Львівського університету Герша Лаутерпахта та Рафаеля Лемкіна, які винайшли юридичні терміни для найжахливіших злочинів 20 століття – «злочин проти людяності» та «геноцид», у яких визнали винним третього – Ганса Франка, генерал-губернатора окупованої Польщі

3 листопада, у четвер, відбулася довгоочікувана подія — офіційне відкриття філії школи мистецтв у с. Варяж.

Сьогодні, 3 листопада, у львівському виставковому центрі «Південний Експо», завершився найбільший в Україні фестиваль готельно-ресторанного бізнесу «HoReCa Show Lviv»,

Палац є пам’яткою класицизму першої половини XIX століття. Збудовано його 1844 року за проектом будівничого театру імені Марії Заньковецької у Львові, архітектора Йоганна Зальцмана і перебудовано 1886 року у стилі пізнього класицизму. У міжвоєнний період тут містився музей дієцезії (єпископства) імені Длугоша, започаткований архієпископом Більчевським.

Будівельний бум другої половини ХІХ – початку ХХ ст. дав Львову багатьох знаних архітекторів єврейського походження. Обличчя міста творили талановиті зодчі Юзеф Авін, Фердинанд Каслер, Максиміліан Когут, Альберт Корнблют, Генрик Орлеан, Леопольд Райс, Зигмунт Шпербер, Артур Шталь, Міхал Улям та Соломон Рімер, про якого й піде далі мова.