Культура

 Кожного вечора митці і мисткині сцени  виходять до нас в різних образах. Подекуди вони проживають кілька життів упродовж вистави. Тому глядачам завжди було цікаво, як творяться ці історії, якими є внутрішні секрети творчої кухні майстрів сцени та екрана. Отож пропонована бесіда Оксани Палій є такою собі спробою привідчинити двері до творчої  робітні одного із  таких лицедіїв – актора Національного українського академічного драматичного театру ім. М. Заньковецької  заслуженого артиста України Андрія Сніцарчука.

За тиждень після коляди, напередодні Нового Року (за старим стилем), – Щедрий Вечір. Це – залишок стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем – це день преподобної Меланії.

До афоризмів нинішньої “нової і креативної” влади, яка головними ворогами нашого бідного життя називала: багато вчителів, викладачів, студентів, а відповідно шкіл та вишів, нині додалися й біблотеки.

Тому аби врівноважити сю божевільну добу – треба з’єднувати досвіди. Наводити мости, де постали розломи: між мегаполісами та малими населеними пунктами, між старшими та юнацтвом, бідними та багатими, першим світом та третім. Бо всі найцікавіші смаки постають з екзотичних поєднань.

Будівля з’явилася на площі Ринок майже 500 років тому і постійно зазнавала певних змін та оновлень. Тому цей будинок має у собі багато унікального поєднання стилів та елементів. «Чорною» будівлю почали називати у 19 столітті.

Для мене то є мала виставка, але я дуже тішуся, бо її у Львові побачить багато очей. Прийдуть ваші студенти, професори і я їм покажу таємниці моєї технології», ‒ пообіцяв Ян Зорічак.

18 жовтня у Львівській міській раді затвердили перелік мозаїк Львова, які мають мистецьку цінність, аби забудовники не нищили історичні пам'ятки "ремонтами" та "реставраціями".

«Ми хотіли зосередити увагу відвідувачів на розгляданні архітектури. Таким чином у нас вийшло два маршрути – один на 3 км, інший – на 5 км. Один трохи складніший, з ухилом, однак ми врахували різне пристосування людей до ходьби»

Комплекс костелу Пресвятої Трійці та монастиря тринітаріїв збудували 1731 року. Під час обстрілу 1848-го храм зруйнували. Згодом на його місці збудували Преображенську церкву.

Скульптура Матінки Божої, що розташована біля проспекту Свободи, традиційно вважається берегинею нашого міста. Мабуть, не дарма поруч неї завжди можна помітити людей, що зупиняються тут аби помолитися. При чому, дедалі частіше це не звичні нам старенькі набожні бабусі, але й молодь. Кожен хоче попросити у Богоматері заступництва, здоров’я чи кращої долі, проте доля самої скульптури […]