Культура

«У мене є керамічна робота «Гранат» – також цікава тема. На сході бажають один одному бути такими плідними, такими багатими, як зерня граната. В якійсь традиції релігійній «гранат» – єдність людей, які зібрані однією ідеєю. Це взагалі-то і досить еротичний фрукт», – розповіла майстриня.

29 вересня о 8:00 на телеканалі ICTV покажуть коротку версію фільму про ідеальне місто Жовкву з циклу “7 чудес України: історичні міста та містечка”...

До плеяди яскравих постатей пов’язаних з мистецьким життям Львова безумовно належить постать Яніни Райхерт-Тот. Знана для свого часу скульпторка, вона залишила яскравий відбиток в мистецькому житті Львова та Кракова. Вона належала фактично до одного з перших поколінь жінок, які отримали змогу проявити себе на творчій ниві на початку ХХ століття. Отож Яніна Райхерт, хто вона, […]

Я почала малювати, бо хотіла розібратись у собі, зрозуміти свої почуття та скласти себе докупи. У мене на той момент була хороша робота, мені не потрібно було шукати альтернативних шляхів заробітку чи сатисфакції у професії. Проте у мене було відчуття, що я ходжу східцями уверх-униз, а двері так і не можу відчинити. Творчість відкрила мені інший світ та дала багато життєвої енергії.

Це вперше знайдено уламок стіни – йдеться про фрагмент, який впав. Уламок не лежить у правильному порядку, тобто стіна була звалена. Ймовірно, що вона була розташована біля в’їзної частини на Високий Замок. Але це наразі припущення. Зафіксовано, що тут не існує культурного шару, який був зруйнований, очевидно, у період насипання копця.

попри всю різноманітність варіантів крою та декорування західноукраїнського вбрання, воно має чимало спільних рис з одягом інших регіонів України, помітних в характері силуету, в розташуванні оздоблення, в колористичних прийомах. А це означає, Україна навіть у таких деталях – єдина.

Письменник не живе окремо від своїх праць, від своїх робіт, він живе у спадщині, яку залишив нам. У працях Романа Іваничука – багатство нашого народу, колорит наших людей і правда, описана такою, якою є насправді

Можна лише уявити, наскільки сфера культури є «важливою» для сьогоднішніх українських чиновників, а також для вже другого після Революції гідності складу уряду, якщо найпростіше питання – формування нового складу наглядових рад для сприяння і допомоги в роботі національних закладів культури — до цих пір не реалізовано.

вокальна творчість Бетховена є не тільки його поглядом на світ і на суспільство, в якому він перебував. Це його відкрите спілкування, без певних обмежень. Мені здається, саме тому його пісні стали народними в Німеччині. Схожа ситуація є й у Львові. Свого часу тут жили музиканти-композитори, які писали пісні, і зараз ці пісні сприймаються як шлягери. Часом ніхто не знає, хто написав цю пісню, але знає цю мелодію.

У центрі творчості Юрія Коха — Львів початку минулого століття у його історичних, еротичних та метафізичних проявах. Це — портрети тогочасних львів’ян, архітектури, вуличні сценки та магічний реалізм, який перегукується з буденністю нинішнього Львова.