Культура

Руський, дерев’яний Львів згорів майже дотла, а згодом, разом і з ним, готичний: на згарищі першого, польський король Казимир III Wielki (1333-1370) заклав нове кам’яне місто, став фундатором європейського, цивілізованого Львова. Хоча не знаємо ні однієї Казимирової фундації – ні церкви, ні будинку, ні башти, ні стіни – нічого, зате знаємо: спалити – спалив, пограбувати – пограбував…

«Листопад – погода похмура, дощі, сумно. Хотілося чогось такого весняного для слухачів. І так підібрали програму: взяли Березовського, взяли Моцарта, і «Італійська симфонія» Мендельсона вже пасувала до Італії», – пояснив диригент.

Маленьке приміщення, темряву розсікає промінь світла ліхтарика, який ви отримуєте на вході. Найперше – це сприйняття на слух. Запах сіна і його шурхіт під ногами. Промінь ліхтарика ковзає по барвистих вишивках. Густі розсипи квітів, геометричні фігури, чудернацькі янголи, кольорові переливи та розкіш бісеру. Все це викликає захоплення працею людей, які створили ці дивовижні та унікальні речі. На якийсь час відвідувач виставки стає дослідником і шукає близьке для свого серця.

Cезон Лондонської королівської опери в кіно розпочався 25 жовтня з опери Моцарта «Чарівна Флейта». Він продовжиться 30 листопада хореографічним переказом книги Льюїса Керролла «Аліса в Дивокраї». А 20 грудня глядачі будуть мати можливість подивитись балет «Лускунчик» за участю відомих танцюристів.

У Львові відкрили виставку робіт студентів та викладачів кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв «Під патронатом святого Луки». На експозиції можна побачити роботи відомих метрів сучасного українського іконопису від початків заснування кафедри до сьогодення, серед них – Роман Василик, Костянтин Маркович, Любов Яцків, Святослав Владика та інші.

Алла Вострякова створює пластиліновий живопис вже 16 років. У її доробку ‒ до двох сотень робіт. Це буде перша експозиція мисткині у Львові. Хоча її диво вже бачили у Шанхаї та Берліні.

Романтики, з їхнім зацікавленням до минулого, розширили наше сприйняття, але це замилування минулим згодом змусило дзеркало музичної моди відвернутися від композиторів живих. На тлі досконалої музики минулих епох сучасна музична мова для багатьох, ясна річ, незрозуміла... «Контрасти» натомість на короткий час повертають те дзеркало до сучасності. Цікаво, чиї імена замайорять у ньому наступного року?

Сенсаційну знахідку – нові поховальні пам’ятки давніх германців на території Західної України через декілька днів представлять у «Історико-краєзнавчому музеї» на виставці «Дари у світ «Вальхалли». Про це повідомдяє прес-служба ЛОДА. Відкриття виставки відбудеться 9 листопада об 11:00 год.

Кажуть, Бах любив перевдягатися бідним шкільним учителем і в такому вигляді з’являтися в якій-небудь церкві. Там він просив у церковного органіста дозволу зіграти на органі. Здобувши таку можливість, Бах сідав за інструмент, і присутні в церкві були так вражені пишнотою його гри, що дехто навіть втікав із храму, вважаючи, що звичайна людина не може так прекрасно грати, – пояснюють організатори події. – Вони думали, що до церкви заглянув… переодягнений диявол”.

Однак літературна дискусія – це аж ніяк не тільки конфронтація із зовнішнім опонентом. Вона почалася і розвинулася навколо давніх внутрішньо-українських чвар про завдання і дозволені межі нашої культури. Насамперед була дискусією між українською культурною елітою та прихильниками культури для мас і когортами графоманів, які в такій культурі хотіли забезпечити для себе теплі місця.