Точка зору

Чому хорова капела «Дударик» ніколи не буде танцювати канкан, що спонукає дітей працювати в десять разів інтенсивніше, ніж у музичній школі, та як виглядає протест проти порожнього залу. Сьогодні у Львівській філармонії відбудеться перший різдвяний концерт хорової капели «Дударик». Керівник колективу Дмитро Кацал розповів про те, що особливого побачать та почують глядачі на цьогорічних концертах, якою […]

А як саме ми вибираємо між бажанням знати і не знати – це тема, яка потребує більшої наукової уваги і глибшого зацікавлення.

Під час зустрічі зі студентами Школи управління УКУ Павло Шеремета говорив, як українцям досягти особистого успіху, а містам розвиватися динамічно, мешканці якої країни заощаджують найбільше та чого нам бракує для потужного національного прориву.

Я вісім років не був у США. І коли нещодавно туди прилетів, то здивувався. Там нічого вражаючого немає, але є розуміння людей того, що світ великий, і є віра у те, що ти можеш вирішити будь-яке завдання і немає нічого нереального. 

Як львів’яни нищать свою історію, роздовбуючи стіни перфораторами, замінюючи старі вікна і брами… Не кажучи вже про засклені балкони

Теорема Байєса нагадує нам, що ми завжди повинні бути відкритими для зміни, зіткнувшись з новою інформацією, нашої свідомості, і точно нам говорить, якої нової інформації ми потребуємо.

Тепер ми чуємо лише їхні голоси – чисті, дитячі. Такі, зрештою, як львівські. Почути Донбас, згадую я цю вигадану кимось, вочевидь, не з добрими намірами вимогу. Почути Донбас – як же прекрасно він звучить. Чому ж ми раніше його такого не чули?

Щедрість Леонтовича – це щедрість українців, які вмирали від голоду на найбагатших чорноземах, які віддають найкращих синів, щоб вони захищали часом навіть тих, хто навіть мізинця їхнього не вартий: жадібних, підступних перевертнів без коріння. Але в цій нечуваній щедрості є те, що підіймає Україну над світом, як підняло колись Дон Кіхота над іспанським королівством. Те, що миле Господу – дух, краса, гармонія.

Головний архітектор Львова розповів про основні проблеми й досягнення у містобудівному плануванні Львова, про опір громадськості й забудовників, а також про те, яким чином вдалося ввести забудову міста в цивілізовану площину.

У польській літературі на першому місці все-таки Львів «semper fidelis». Без цього нікуди. Тобто польськість Львова безмежна і безумовна, а мультикультурність йде наче паралельно.