Сьогодні у програмі “Їдло для мізків” мова піде про 5 цікавих та пізнавальних місць у Золочівському районі, які варто відвідати.
Краєзнавча бібліотека Анатолія Недільського у селі Скнилів.Це пізнавальний та культурний проект створений приватним підприємцем, журналістом, політиком, директором львівської книгарні “Рідкісна книга” Анатолієм Недільським.
Загальний бібліотечний фонд закладу на сьогодні становить понад 20 тисяч книг, газет, журналів. Відділи бібліотеки: краєзнавство та історія України, мистецтвознавство, фольклор та етнографія, навчання та виховання, політологія, природничі науки, економіка та господарство, Західна Україна, Центральна та Східна Україна, українська діаспора, періодика, проза і поезія до 1945 року, релігійна музика XVII – XX століть, зарубіжна україніка. Тут працюють два конференц-зали (літні та зимові), читальний зал, зал для презентацій та творчих дискусій, виставкові зали, кімната для кави, для дітей – басейн з підігрівом води та дитячий майданчик, літня сцена, два музеї: краєзнавчо-літературний та музей галицької родини, три кімнати готельного типу.
Підлиська гора, або гора Маркіяна Шашкевича — комплексна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована на півночі Золочівського району Львівської області, на схід від села Підлисся, на Білій Горі (372 м). Площа пам’ятки природи — 146,5 га. Щорічно на Білій Горі Службою Божою вшановується пам’ять січових стрільців та воїнів ОУН-УПА, які загинули у цих теренах. Також у цей день концертом вшановують пам’ять видатного українського поета, отця Маркіяна Шашкевича.
Музей-криївка вояків ОУН-УПА біля с. Гавареччина, урочисто відкритий до 65-річниці УПА у 2007 році. Музей-криївка – символ національної гордості – стало місцем шани полеглих героїв Української повстанської армії. На цьому місці загинув героїчною смертю в боротьбі за волю України в ніч з 17 на 18 лютого 1947 року на 26-му році життя Іван Керницький – референт крайової округи ОУН, псевдо – “Крилатий”. Сьогодні представники різних поколінь, гості з усіх областей України, зарубіжні делегації відвідують музей-криївку. Щороку 14 жовтня, в день УПА, жителі Золочівщини приходять сюди на спільну молитву за полеглих бійців за Волю України.
Музей-садиба Маркіяна Шашкевича. У 1986 році на місці колишньої садиби дідуся Маркіяна Шашкевича по маминій лінії — отця Романа Авдиковського, відкрито музей-садибу Маркіяна Шашкевича (відділ Львівської галереї мистецтв).
Будівлю (хата, стодола, комора) відновлено на основі архівних даних та літературних джерел і аналогів типових садиб першої половини ХІХ століття. Від часів Шашкевичів тут є залишки саду, криниця і старий дуб.
У самому приміщенні музею-садиби найцінніша річ — камертон Маркіяна Шашкевича. Це єдина річ в експозиції, якою користувався славний поет. Решта експонатів — із фондів галереї мистецтв. Вони не були власністю Шашкевича, але відповідають тій добі, коли жив поет і громадський діяч.
Золочівський замок — замок, пам’ятка історії і культури національного значення. Музей-заповідник «Золочівський замок» — відділ Львівської галереї мистецтв. Замок входить до туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини». Упродовж віків замок — фортеця, королівська резиденція, панська садиба, тюрма, навчальний заклад. Замок було зведено на кошти Якуба Собеського (батько короля Речі Посполитої Яна III Собеського) у 1634 році як оборонну фортецю за проектом невідомого італійського архітектора на місці старого дерев’яного замку, який оточували потужні земляні вали, обкладені каменем, з бастіонами на кутах та ровами з водою. У дворі замку є два палаци. Більший з них має назву Великого палацу, а навпроти в’їзної вежі розташований Китайський палац. Цікавим також замок є тим, що тут була перша система каналізації, яка збереглася до наших днів. Замок представляє неоголландський тип оборонних споруд і належить до пам’яток типу «palazzo in fortezzo», тобто поєднує функції оборони та житла. Оборонні споруди Золочівського замку — це вали, бастіони, надбрамна вежа, міст і равелін. З часів заснування збереглися вали, бастіони, частково надбрамний корпус, а равелін і міст — реконструкція. У замковому дворі збереглися донині лише Китайський палац, Великий житловий палац і значно перебудована у кінці XIX століття надбрамна вежа. В’їзна вежа, Китайський палац, Великий житловий палац творять ренесансний ансамбль.
