Квітка виростає там, де падає насінина із життям, що спить у ній… Про це у Фейсбуці пише Ігор Паращак
Я побачив цей сонях справа обіч дороги зі Львова до Самбора. Квітка мене здивувала і запам’яталася своєю щоденною життєвою відвагою.
На зворотньому шляху до Львова я зупинився і трохи побув біля соняха. Спробував збагнути як йому живеться.
Його стебло колись було зігнуте — мабуть автомобілем. Зігнуте, але не розчавлене. Рослина це пережила і народила квітку. Таку саму красиву, як і ті, що виростають на безпечних полях. От тільки ті, що на полях, залежать від людей, які зрізають їх для насіння. А ця квітка буде жити стільки, скільки дозволять їй сонце, дощі і люди, що пролітають за якийсь метр від неї у своїх металевих капсулах…
Трохи ґрунту, трохи води і багато безкоштовного сонця — оце й усе, що потрібно будь-якій квітці.
Соняхи виростають на полях, щоб народити смачне і поживне насіння. А у цього соняха не буде багато насінин, у нього інше призначення.
Він виріс тут у найнебезпечнішому для нього місці, щоб здивувати кожного, хто його помітить, викликати усмішку і повідати свою життєву правду.
Він тут для того, щоб засвідчити просту істину: найстрашніші небезпеки нічого не важать, якщо ти живеш відповідно до свого життєвого призначення…
