26 червня на Львівщині, у селі Страдч Яворівського району, відбулася наймасовіша вірянська проща Західної України. В ній взяли участь орієнтовно 30 тисяч людей з різних куточків країни. Приїхали, щоб очиститись духовно і згадати пам’ять святих мучеників УГКЦ – отця Миколи Конрада та дяка Володимира Прийму, які загинули у 1941 році під час радянської окупації Галичини.
Така популярність прощі зумовлена особливим статусом, адже в 1936 році Папа Римський Пій ХІ прирівняв її до Єрусалимської хресної дороги. Місцеві священики бережуть пам’ять з покоління в покоління і щороку вдосконалюють заходи. «Кожен, хто пройде тут, у Страдчі, Хресну дорогу, духовно прирівнюється до того, що він пройде Хресну дорогу у Єрусалимі», – говорить Петро Проців, диякон УГКЦ у Страдчі.
Страдч ще називають Львівським Єрусалимом. Окрім знаменитої Хресної дороги на вершині Святої гори, на лівому березі річки Верещиці, розміщений храм Успіння Пресвятої Богородиці та підземний монастир, який в часи Київської Русі та Галицько-Волинського князівства був другим після Києво-Печерської лаври. Він згадується в Галицько-Волинському літописі ще в 1242 році під назвою «Печера Домажирова». До нашого часу збереглися численні легенди про монастир, знищення ченців татарами. У 1939 році цю печеру освятили як церкву Матері Божої Нерушимої Стіни.
Про святе місце знають греко-католики цілої країни. Люди приїжджають за духовним очищенням та благословенням отця УГКЦ України – Блаженнішого Святослава.
Пройти Хресну дорогу наважились і старші люди. Маршрут прокладений у 2,5 км, на вершину Святої гори. Там люди молились за своїх близьких і рідних, опісля – спускались донизу на спільну молитву з Блаженнішим Святославом та іншими священиками. На Божій службі згадали й давні християнські традиції – відворот від святого престолу під час служби в знак відвернення від злих сил. Людей запитували: «Чи відрікаєшся сатани і всякої гордості, захланності, нечистоти, заздрості, гніву і лінивства?». Тоді віряни відповідали: «Відрікаюся».
«Ми згадуємо своє хрещення, і спогадуючи це Хрещення, Володимира Великого, стараємося показати, що ми відреклися від сатани, з’єдналися з Христом з найбільшою любов’ю і так само промовили ще раз символ віри», – говорить Петро Проців, Диякон УГКЦ у Страдчі.
Додамо, що у радянські часи хресну дорогу знищили. Відновили вже у 1990-ті роки. Вже зараз громада поставила нові скульптурні зображення станцій хресної дороги. Вважають, що тут відпускаються гріхи роду.
Марія Нитка
