В п’ятницю, 18 травня 2018 року, о 16.00 у виставкових залах Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника (вул. Бібліотечна, 2) відкриється виставка мистецький творів із колекції Степана Давимуки.
Сьогодні добре відомо, що Степан Давимука упродовж десятиліть тісно співпрацює із Львівською національною науковою бібліотекою України ім. В. Стефаника, починаючи з 1990-х рр. він окрему увагу приділяв її мистецьким фондам. Завдяки йому вони інтенсивно поповнювалися унікальними творами. До числа перших подарованих Степаном Давимукою творів належить ліногравюра Софії Караффи-Корбут: «Гомін Верховини: співанник» (1961), яка виступає обкладинкою до видання Євгена Козака «Гомін Верховини: гуцульські, лемківські та закарпатські народні пісні в обробці для мішаного та жіночого хорів» (Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1962). У 1994 р. на прохання Степана Давимуки Василь Валько виконав відбитки із збережених у Львові кліш ілюстрацій до «Кобзаря» Тараса Шевченка, авторство яких належить С. Караффі-Корбут. Сьогодні вони входять до альбому «Тарас Шевченко: на чужині».
Завдяки Степанові Давимуці мистецькі фонди Бібліотеки поповнилися також рідкісною бронзовою плакетою «Тарас Шевченко», яку виконав Михайло Паращук. У 2014 р. у фонди Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів С. Давимука передав 12 342 книжкових знаки. У цьому ж році від нього надійшло близько 4000 листівок. У 2018 р. С. Давимука подарував понад сорок дереворитів Стефанії Гебус-Баранецької, усі ілюстрації Софії Караффи-Корбут до «Кобзаря» Тараса Шевченка і «Лісової Пісні» Лесі Українки, тридцять творів Леопольда Левицького та багато інших.
Найчисельнішу групу в експозиційних залах займають графічні листи Софії Караффи-Корбут. Це всі ілюстрації до «Кобзаря» Тараса Шевченка і «Лісової Пісні» Лесі Українки. У свій час про них Яким Запаско написав: «Важко виділити з них кращі: усі аркуші […] створені в піднесеному зображально-емоційному ключі, наскрізь пронизані глибокою і щирою схвильованістю автора».
На виставці особливу цінність мають естампи Леопольда Левицького. Будучи створеними у 1940-х рр., вони є маловідомими у науковій літературі. Дереворити Стефанії Гебус-Баранецької, які датуються 1930—1970-ми рр., дають уявлення про творчу еволюцію автора. Унікальними є карикатури Любомира Медведя. Поряд із ними належне місце займають твори Степана Коропчака, Івана Крислача, Ісидора Різника і Мирона Яціва.
Окреме місце на виставці займає бронзова плакета «Тарас Шевченко» авторства Михайла Паращука, одного з перших масштабних скульпторів України нового часу. Упродовж багатьох десятиліть про неї не було жодних згадок. Завдяки науковій діяльності Лесі Ошуркевич, Олега Сидора і Дмитра Степовика, сьогодні відомо, що її скульптор виконав у 1904 р. з нагоди ювілейної Шевченківської дати (90-ліття від народження). Кошти від продажу кількох десятків її відливів покрили витрати на відзначення Шевченківського ювілею у Варшаві у березні — травні 1904 р.
Виставку підготували Лариса Купчинська та Юрій Мердух.
Лариса КУПЧИНСЬКА
