Питання, що має важливе значення у повсякденному житті: ви витрачаєте гроші, щоб зберегти свій час, або витрачаєте час, щоб зберегти гроші? Отож, якщо ваша ціль − бути щасливим, тоді потрібно трохи розщедритись.
Це висновки дослідження, що було опубліковане у провідному американському журналі «Proceedings of the National Academy of Sciences». Його результати свідчать: витрачаючи гроші для збереження часу, ми знижуємо стрес від усвідомлення того, що наш час є обмеженим, покращуючи цим рівень свого добробуту.
«Люди, які витрачали кошти на те, аби заощадити свій час, наприклад, наймаючи когось для виконання певних справ, більш вдоволенні своїм життям» − розповіла доцент Гарвардської школи бізнесу Ешлі Уїлланс, а також автор дослідження, що базується на серії опитувань, проведених в декількох країнах світу. При цьому дослідники не виявили такого ж ефекту, коли люди витрачали гроші на матеріальні блага.
На одному з етапів дослідження Ешлі Уїлланс і її колеги провели опитування, у якому взяло участь близько 4500 людей зі Сполучених Штатів Америки, Данії, Канади та Нідерландів. Усім учасникам було поставлено запитання про рівень їх доходів, а також про те, які саме грошові суми вони витрачають, щоб заощадити свій час (наприклад, замовляючи їжу з доставкою додому, викликаючи таксі або користуючись послугами хатньої робітниці чи помічника для різних доручень). Пізніше, розширивши спектр витрат, дослідники провели опитування ще серед 1800 американців.
Близько 28% опитаних на першому етапі і 50% учасників експерименту на другому повідомили, що витрачають гроші для того, аби заощадити свій час. В обох випадках ті, хто робив такі витрати, говорили про більше вдоволення своїм життям.
При цьому рівень заробітку людей не мав ніякого значення: вони однаково відчували користь від своїх витрат незалежно від того, яке місце у рейтингу доходів займали. (В той же час автори дослідження зазначають, що таке твердження не може бути застосоване до найбідніших верств населення).
«Якщо існує якась справа, одна лише думка про яку наповнює вас страхом, то, ймовірно, варто поміркувати, чи можете ви дозволити собі купити вихід з цієї ситуації» − каже Елізабет Данн, професор психології Університету Британської Колумбії і автор статті.
Проведені опитування дозволили встановити зв’язок між купівлею часу й відчуттям задоволеності життям, проте дослідники хотіли перевірити, чи може одне впливати на інше.
Для цього вони провели експеримент, у якому взяло участь кілька десятків жителів Канади. Вони надали учасникам по 40 доларів США, які за умовами можна було витратити на відпочинок протягом двох вихідних або на придбання матеріальних речей (настільних ігор, хорошого вина або одягу). Також була і альтернатива: використати ці кошти на те, що дозволить заощадити їхній час. Потім дослідники запитали учасників експерименту про їх настрій в кінці дня.
Як і очікували вчені, використання грошей для збереження часу дозволяло зменшити відчуття стресу і підвищити рівень добробуту, в той час як витрати на матеріальні речі не призвели до появи такого ж ефекту.
Але, навіть незважаючи на ці переваги, практика використання грошей для економії часу не є такою популярною, як можна було б очікувати. Серед більш ніж восьми сотень жителів Нідерландів зі статком не менше одного мільйона, лише незначна більшість витрачала свої гроші таким чином, щоб зекономити час.
Уїлланс і Данн зробили кілька припущень, чому принаймні в Сполучених Штатах склалося саме так: протестантська трудова етика цінує зайнятість і засуджує витрати грошей на ту роботу, яку люди можуть виконати самі.
«Ми хочемо виглядати так, ніби в змозі впоратися з усіма проблемами самотужки і нам не треба витрачати кошти на те, аби заощадити час, навіть коли можемо собі це дозволити» − розповідає Ешлі Уїлланс.
