Станіслав Єжи Лец ‒ син австрійського барона та єврейки. Жив у Львові, однак писав польською. Відомий сатирик та автор афоризимів. У львівському будинку письменник жив аж до 1941 року, допоки його сім’ю не вислали до гетто. На Словацького, 6 і народилася перша збірка поезій письменника «Барви». У цій книзі уперше з’являються його гумористичні та сатиричні вірші.
Адам Міхнік, польський громадський діяч, був особисто знайомим із Єжи Лецом, каже: «Лец був генієм. Я називаю його львівським генієм. Можна різними способами відповідати на виклики тоталітарних режимів, Станіслав Єжи Лец відповідав на це іронією, скептицизмом та критикою».
Єжи Лец пережив смерть матері у львівському гетто. А коли його самого мали розстріляти за спробу втечі із концтабора під Тернополем, йому вдалося вбити конвоїра і таки втекти.
На відкриття таблиці до Львова приїхав син Єжи Леца. Томаш Лец розповідає: батько не мав ворогів, однак терпіти не міг брехунів: «Батько вірив, що слова мають означати саме те, що означають, він вірив, що не можна використовувати великі слова до брудних справ».
Лец відомий своїми афоризмами. Російський письменник та сатирик Віктор Шендерович вже чотири роки працює над альбомом, у якому зібрав його найкращі вислови.
«Прийшла ідея з’єднати фотографії з афоризмами Леца. Його афоризмам відповідають як і трагічні фото, так і веселі. Ось наприклад: «Брехня нічим не відрізняється від правди, окрім того, що нею не є», ‒ розповів на відкритті таблиці у Львові Шендерович.
Трикілограмова книга буде видана чотирма мовами ‒ польською, російською, німецькою, та українською.