Ольга Пильник пропонує глядачеві уявити, що галерея «Зелена канапа» на час її виставки є музеєм археології у майбутньому, через кілька тисяч років.
«Якось, гуляючи, я помітила, що дуже багато на узбіччях пластикових пляшок і я собі чомусь одразу уявила: а що ж із них буде через 100 років, 200, 300, коли вони десь там спресуються, на чомусь відіб’ються і відразу уявила такий музей і наших нащадків, які почнуть викопувати, думаючи: а що ж там було у наших предків?», – розповіла про концепцію проекту Ольга Пильник.
Усі роботи керамістка створила із шамоту – випаленої глини, але ще й із сміття. Для цього разом із сином збирала пластик у передмісті Львова, аби утилізувати, але перед тим робила відбитки на своїй кераміці. Такі відбитки від пластику є на усіх творах у цьому проекті, начебто ці пляшки з часом перетворилися на скам’янілості.
Проект «Скам’янілості 4018» – якісний і глибокий за змістом приклад сучасного мистецтва.
«У цьому випадку крім того, що тут є цікава піднята проблема, позбиране сміття на узбіччях, тут є й дуже майстерне, дуже гарне виконання, є оця естетика антиестетики», – вважає кураторка виставки Олеся Домарадзька.
Хто знайомий із попередньою творчістю Олі Пильник, побачить її на цій виставці геть іншою, але не менш цікавою. Експозицію можна оглядати до 6 травня у галереї «Зелена канапа», що на вул. Вірменській.
