Вже понад тиждень в Україні діє нерестова заборона вилову риби, біоресурсів та раків. У цей період українці повинні не лише відмовитись від риболовлі, а й вести себе тихо на водоймах, оберігати природу та не забруднювати навколишне середовище. Львівський портал вирішив з’ясувати, яка користь від цієї заборони та чи має вона бодай якийсь результат?
ЩО ЦЕ ЗА ЗАБОРОНА?
Згідно Наказу Держрибагентства України «Про заходи щодо встановлення весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України в 2018 році», з метою охорони водних біоресурсів в період їх природнього відтворення в рибогосподарських водних об’єктах, вводиться заборона на вилов всіх видів риби в період з 1 квітня по 9 червня 2018 року.
З 1 квітня нерестова заборона на вилов водних біоресурсів розпочалась в 21 області України. Решта областей також вводять цю заборону, але у трішки зміщені терміни (залежно від водойм, які є на їхніх територіях).
В межах зони контролю Чорноморського басейнового управлінь, нерестова заборона встановлювалась не по водоймах, а по окремих видах риб. Так, з 15 лютого до 30 квітня триває заборона на вилов камбали глоси, а з 1 травня буде розпочато заборону на вилов бичка та камбали калкан.
Варто розуміти, що риболовля забороняється не для всіх. Відповідно до Правил любительського та спортивного рибальства, під час нересту дозволяється виключно любительське рибальство однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом. Рибалити можна в світлий час доби з берега в межах населеного пункту у дозволених місцях, за межами нерестовищ.
Забороняється здійснення будь-якого іншого способу вилову риби, що перевищує дозволену добову норму вилову – три кілограми. Заборонено пересування плавучих засобів (човнів), організацію змагань з рибальства, проведення підводного полювання. Крім того, відповідно до Правил промислового рибальства у рибогосподарських водних об’єктах України забороняється добування водних живих ресурсів на час ходу риби на нерест.
У період нересту також заборонено проводити днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт на Землях Водного Фонду, добувати піщано-гравійні суміші, займатися розчищенням русел річок, берегоукріплення, проводити змагання зі спортивного рибальства, займатися підводним полюванням, пересування плавучих засобів (човнів) згідно Закону який визначає в нерестовий період «час тиші», а так само Правила навігації в цей період обмежені: пересування дозволено тільки структурам, які займаються охороною водойм.
ДЛЯ ЧОГО ВОНА ПОТРІБНА?
Заборона на вилов риби у цей період вводиться з метою збереження вітчизняних рибних ресурсів і створення сприятливих умов для нересту риб, адже саме нерест є найвідповідальнішим періодом в житті мешканців водойм.
Більшість риби під час нересту відкладають ікру. Самки випускають ікру в воду, на дно або на рослини, а самці риби в цей час поливають її молочком – насіннєвою рідиною. Внаслідок цього ікра риби запліднюється.
Плодючість, тобто кількість ікринок, яку відкладає самка риби за нерест, у різних видів неоднакова. Наприклад, самка коропа за нерест відкладає до 3 мільйонів ікринок. Самка сома нереститься до 500 ікринок. Варто розуміти, що значна кількість ікри не запліднюється через відсутність необхідних умов нересту риби. Частина ікри зносить течія, поїдають риби, земноводні, птахи, комахи і інші тварини.
Дослідами встановлено, що з ікринок, відкладених самкою коропа, 97% малюків не досягає трирічного віку, причому 93% риби гине протягом перших 7 – 10 діб після нересту. Це пояснюється тим, що ранній період життя у риби, як і у інших тварин, найбільш вразливий. Підраховано, що у деякої риби дорослою стає тільки одна особина з тисячі мальків.
Саме тому з метою охорони та природного відтворення водних біоресурсів під час нересту вводиться заборона риболовлі. Голова Держрибагентства України Ярослав Бєлов закликає рибалок не лише починати з себе (не порушувати правил рибальства), а й інформувати про виявлені порушення.
ХТО КОНТРОЛЮЄ ДОТРИМАННЯ ЗАБОРОНИ?
Згідно Законів України «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», а також повноважень наданих КУпАП за порушення правил рибальства право складати протоколи про адміністративні правопорушення працівники рибоохорони та Державної екологічної інспекції. Зокрема на Львівщині оштрафування порушників здійснюють працівники Львіврибоохорони (8 осіб) та працівники Державної екологічної інспекції у Львівській області (близько 20 осіб).
ЯКЕ ПОКАРАННЯ ЧЕКАЄ НА ПОРУШНИКІВ «ПЕРІОДУ ТИШІ»?
За порушення Правил рибальства в період нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за незначне порушення правил рибальства передбачено попередження або накладення штрафу на громадян від 34 до 170 грн, на посадових осіб від 170 до 510 грн; за грубе порушення правил рибальства (наприклад, рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел і т.д.) передбачений штраф 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, на посадових осіб 510-850 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена також кримінальна відповідальність – штраф 3400 – 6800 грн або позбавлення волі на термін до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.
Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховується сума компенсації за нанесенні збитки за кожну виловлену рибу, незалежно від її розміру і ваги. Так, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 встановлено суми в грн: судак – 510 грн, сом – 425 грн, щука – 340 грн, короп – 306 грн, білий амур, товстолобик – 255 грн, плоскирка, синець – 85 грн, карась, окунь і верховодка – 17 грн, лящ – 170, линь – 119 грн, краснопірка – 68 грн, подуст – 34 грн.
Додамо, що у ВР перебуває законопроект щодо підвищення відповідальності за порушення правил рибальства. Він передбачає підвищення мінімального штрафу до 1700 грн, окрім відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування водних біоресурсів, відповідно до постанови КМУ №1209.
ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ ПРОВЕДУРА СТЯГНЕННЯ ШРАФУ?
Процедура притягнення до відповідальності є наступною: після фіксації порушення правил рибальства, орган рибоохорони складає протокол, фіксує в протоколі нанесену суму збитків і кількість виловленої риби та відправляє матеріал до суду. Суд виносить постанову. Якщо немає ознак кримінального порушення – постанову про накладення штрафу. Якщо є ознаки кримінального порушення (наприклад, заподіяна значна шкода) – справа направляється до правоохоронних органів (слідчі органи) для відкриття кримінального провадження. Правоохоронні органи проводять слідчі дії, після чого справа направляється знову до суду. Суд виносить постанову, яка надсилається правопорушнику. У разі, якщо порушник не здійснює сплату штрафу – виконавча служба відкриває виконавче провадження.
Тобто, стягнення штрафів з рибалок, що порушують вищезгадану заборону здійснюється в добровільному порядку шляхом вручення постанови про накладення стягнення у вигляді штрафу або органами державної виконавчої служби примусово.
Додамо, що шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, відшкодовується відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди. Тому фактичне надходження коштів на рахунки органів місцевого самоврядування встановити неможливо. У разі стягнення судом коштів на користь органу місцевого самоврядування, примусове виконання рішення суду має забезпечити стягувач (орган місцевого самоврядування) шляхом звернення до відповідних органів (наприклад, органу виконавчої служби), які здійснюють примусове виконання судових рішень.
СИТУАЦІЯ НА ЛЬВІВЩИНІ ЗА 2017 РІК
У відповідь на запит Львівського порталуЛьвіврибоохорона повідомила, що у 2017 році період нересту на Львівщині розпочався 1 квітня та тривав до 30 червня. За цей час органами рибоохорони було проведено 45 рейдів та виявлено 290 порушень. З них – 12 були грубими (ч.4 ст.85 КУгіАП), тобто з використанням сіткових, колючих чи інших заборонених знарядь лову. Також було виявлено 201 порушення за ч.З с.85 КУпАП, наприклад, сюди відноситься перевищення кількості дозволених для риболовлі гачків в період нересту або дозволена кількість вудок. Було складено 75 актів вилучення безгосподарського майна. У порушників було виявлено та вилучено 13,5 кг незаконно виловленої риби, 115 заборонених знарядь лову та 1 транспортний засіб.
Збитки, завдані рибному господарству незаконним виловом в цей час, склали 5,4 тисячі гривень.
На території Львівської області у 2017 році працівниками Львіврибоохорони було притягнуто до адміністративної відповідальності 244 особи, які порушили правила рибальства в нерестовий період. До кримінальної відповідальності в цей період особи не притягувались.
Загальна сума накладених штрафів працівниками Львіврибоохорони в період нересту становить 21 607 гривень.
Очевидно, що штрафи є надто малими і зовсім не лякають браконьєрів. Порівняно з тим, скільки вони пізніше зароблять на продажі риби, ці суми є надзвичайно мізерними. А підводний світ України поступово вимирає і за 30 років риба може повністю зникнути з вітчизняних водойм…
Саме тому Асоціація рибалок України закликає громадян бути відповідальними і дотримуватися Правил рибальства. А так саме реагувати на факти браконьєрства. Якщо ви стали свідком правопорушення на воді, просимо невідкладно повідомляти за телефоном «Гарячої Лінії» Держрибагентства 0-800-50-52-50 Адже від того як пройде нерестовий компанія залежить кількість риби в наших водоймах!
Матеріал підготовлено на основі інформації, яку Львівському порталу надали в управлінні Львіврибоохорони таДержрибагентстві України
Фото: Держрибагентство, соцмережі, pinterest.com, kourier.in.ua, vestnik.in.ua
