Юристи проекту аналізують законодавство у сфері охорони культурної спадщини та готують пропозиції щодо зміни нормативних документів. Поправки будуть передані до Верховної Ради, Кабінету міністрів та Міністерства культури. Автори ініціативи наголошують: такі заходи викорінять корупцію в державних органах і зроблять процес захисту пам’яток архітектури прозорим. Важливо, щоб відносини між власниками, орендарями будівель, державою і суспільством стали зрозумілими.
«На законодавчому рівні немає механізмів реакції на порушення, немає впорядкованості існуючих об’єктів культурної спадщини, немає чітких зон відповідальності. Наприклад, у багатьох областях України функції щодо збереження культурної спадщини покладено відразу на два структурних підрозділи обладміністрацій — департамент культури і департамент архітектури, а в результаті — “у семи няньок дитя без ока”», — з сумом констатує керівниця проекту, директорка БО «Благодійний фонд “Харків з тобою”» Олена Рофе-Бекетова.
Організація, яку очолює Олена, першою оголосила про системність знищення історичних будівель і цілих районів, запустивши всеукраїнський проект. Сама Олена — праонука знаменитого академіка архітектури, харків’янина Олексія Бекетова, тому для неї питання пам’яті особливо важливе.
Один з інструментів проекту «Ctrl+S. Закон на захисті культурної спадщини» — фільм-дослідження «Зберегти не можна зруйнувати». Стрічка вважається «відправною точкою» в обговоренні загальнонаціональної проблеми руйнування культурної спадщини.
Зйомки проходили в 9 містах, серед яких був Львів. Місцеві жителі побачать документальний фільм тричі:
29 березня
- в приміщенні Української академії лідерства (вул. Широка, 4), початок о 10:00;
- у Львівському кіноцентрі (вул. Володимира Великого, 14А), початок о 19:00.
30 березня показ відбудеться у Палаці мистецтв (вул. Коперника, 17), початок о 17:00.
У кадр потрапили такі відомі у Львові архітектурні пам’ятки, як проспект Свободи з площею Міцкевича, вулиця Івана Федорова та площа Ринок.
Документалісти поспілкувалися із заступницею директора Львівського палацу мистецтв Наталією Космолінською, заступником міського голови Львова Андрієм Москаленко, з реставратором Юрієм Миколашиним, начальницею управління охорони історичного середовища Львова Лілею Онищенко-Швець, із головним архітектором міста Юліаном Чаплинським та мером Львова Андрієм Садовим.
Місцеві експерти неодноразово згадують, що центр Львова знаходиться під охороною «ЮНЕСКО». Цей статус приваблює туристів з усього світу. За словами начальниці управління охорони історичного середовища Львова Лілії Онищенко-Швець, протягом останніх років кількість відвідувачів досягла 2,5 мільйонів людей на рік. Це говорить про значні інвестиції в розвиток регіону, його популярність. Але така увага до «серця» міста, говорить експертка, може його згубити:
«Мешканці тікають із центру. Вони здають під хостели свої квартири. Це для нас є проблемою, тому що Львів, власне, характерний і цікавий тим, що в цих маленьких середньовічних будиночках живуть люди, мають там своє господарство. Це особливість Львова. А через туристичне навантаження так стається, що тих, хто живе там, практично немає», — розповідає Лілія Онищенко-Швець.
Наразі у місті активно розглядається можливість розширення туристичних маршрутів поза центром. Уже навіть є готові проекти.
«У нас є такий гарний проект — Фабрика повидла, розташований на Підзамчі з іншого боку Замкової гори. Колись це був зовсім закинутий постпромисловий об’єкт. Зараз з’явився австрійський інвестор, який хоче там зробити культурний центр. Ми всіляко сприяємо цьому, тому що на наступні роки це буде туристично привабливий об’єкт. Відповідно, район Підзамчі почне розвиватися завдяки ньому», — продовжує Онищенко-Швець.
Думку спеціалістки поділяє й інший експерт фільму, наголошуючи на одній деталі:
«Якщо ми розуміємо, що ми хочемо зберігати культурну спадщину і будувати щось нове, то ми мусимо чітко для себе визначити: як ці два поняття інтегрувати в одне. Кожне місто має для себе визначити, як діяти», — вважає Юрген Марк Лємбке, керівник проекту Муніципального розвитку та оновлення старої частини Львова.
Прикладом поєднання нового будівництва й уваги до історичної спадщини може стати створення канатної дороги на Високий замок, запевняє Лілія Онищенко-Швець. У результаті з’явиться не просто чергова атракція для гостей міста, але й зручний транспортний засіб для місцевих мешканців.
Покази фільму та дискусії вже пройшли в Харкові, Полтаві, Києві, Запоріжжі, Дніпрі, Одесі, Ужгороді й Івано-Франківську.
