Цією інформаціє з журналістами Дивись.info поділився директор Львівського міського дитячого еколого-натуралістичного центру Ігор Антахович.
«Наразі цього року вже тиждень приблизно у Львові є шпаки, з тих, що ми спостерігали. І буквально два дні тому є інформація, що у Буському районі з’явилися і лелеки. Але середній термін їхнього поверення, такий середньорічний, за багато років спостережень – це 16-20 березня. У залежності від швидкості приходу весни. Тобто швидкості надходження тепла», – зазначає директор центру.
Пригадує пан Ігор і те, що у ті дні, коли повертається лелеки, дуже часто можна спостерігати, як наступає короткотермінове похолодання. Температура знижується, подекуди до мінусів, може випадати сніг. Щось схоже сталося і цьогоріч.
Основна проблема, через яку птахи мандрують до теплих країв з приходом зими – нестача їжі.
«Міграція – це взагалі природній процес, який відбувається двічі на рік. Є весняна і осіння міграція. Тобто звичайний громадянин звик говорити, що птахи відлітають на Південь і потім з Півдня повертаються назад. Пов’язаний процес у першу чергу з відсутністю корму у тих регіонах, куди приходить зима. Тобто ті види, які не можуть прогудуватися на даній території, вони змушені відлетіти туди, де є реально корм, де можна прогодуватися. Але розмножуються вони все-таки тут. Тобто Батьківщина їхня тут. Є види, які навіть гнізда будують практично на тій же самій території, на відстані кількох сотень метрів або кількох кілометрів від того гнізда, де вони колись народилися. Тому існує таке явище. Все-таки більшість птахів, які живуть у наших широтах, на зиму відлітають на Південь. Це, як правило, Північна Африка або країни азійські – район Перської затоки. Деякі навіть летять в Індію. Наприклад, частина лелек зимує в Індії. Україна в тому плані займає досить серйозне місце, оскільки вона знаходиться на такому центральному європейському шляху оцих міграційних маршрутів. Через Україну вони всі проходять», – розповідає Ігор Антахович.
У першу чергу серед тих птахів, що мігрують, багато видів так званих співочих, які відносяться до горобиних птахів. У тому числі соловейко, жайворонок. Також ластівки, стрижі, шпаки. З крупних видів – лелеки, журавлі, качки, гуси.
Якщо ситуація буде такою, як і цього року, коли з поверненням птахів в Україні наступає похолодання, проблеми з їжею також можуть виникати.
«Якщо це похолодання триває 2-3 дні, то це не є проблемою для них, у них достатньо запасу жиру, поживних речовин для того, щоби перетерпіти цю справу. Тобто підгодовувати їх не потрібно. А от якщо є таке похолодання, більше, ніж 3 дні, от років 5-7 тому така ситуація склалася. Коли масово прилетіли лелеки і після того різко похолодало, і це похолодання тривало щось днів 10, сніг впав. То я пам’ятаю, як дуже багато людей на Львівщині, на Заході України турбувалися про їхню долю і їх підгодовували. Якщо таке похолодання більш, ніж 3 дні триває, їм потрібно допомагати, підгодовувати», – каже директор міського дитячого еколого-натуралістичного центру.
Звичайних дрібних горобиних птахів у такому випадку можна підгодовувати так само, як і зимуючі види, за допомогою годівниць. Найкращий корм – несмажене насіння соняшника. Котре споживають практично усі види, у тому числі і комахоїдні. Це високоенергетичний корм, що добре перетравлюється.
Якщо ж говорити про лелек, качків, лебедів, то їм потрібний тваринний корм. У природі, пояснює пан Ігор, вони харчуються рибою, молюсками і плазунами. Відтак їм підійдуть м’ясні відходи, але не свинина, і залишки риби. Усе це варто давати птахам у перемішку з вареною картоплею.
Варто додати, що окрім зимуючих видів, є також птахи, які прилітають зимувати саме до України. Для них наша територія є Півднем. У природі вони живуть північніше. Це, наприклад, сороки, круки, грачі, сойки, сови та яструби. Вони мігрують у межах 400-500 кілометрів
