Серед значної плеяди українських вчених XV століття помітно виділяється персона одного з них, можливо, не найвидатнішого, але, безумовно, найвідомішого. Йдеться про Юрія Котермака, більш відомого як Юрій Дрогобич.
Ця людина прославилася не тільки як талановитий вчений, поет і викладач. Він увійшов в історію як автор першої української друкованої книги, вчитель Миколи Коперника і ректор знаменитого Болонського університету. Ніколи до нього вихідці з України не досягали таких висот на науковому і освітньому терені Західної Європи.
Сини України в європейських університетах.
Перш ніж почати розповідь про Юрія Дрогобича, хотілося б докладніше зупинитися на феномені українського студентства в найвідоміших європейських університетах. Починаючи з середини XIV століття, в нечисленних навчальних закладах Європи стали з’являтися перші вихідці з України. Цей культурний прорив пов’язаний в першу чергу з переходом українських земель під владу Великого князівства Литовського. Саме в цей час, з падінням монгольського панування, починається підйом культури на південно-східних землях колишньої Київської Русі. Перші литовські князі охоче перейняли релігію, а головне, всі досягнення своїх нових підданих. У цей час для українців відкрилася дорога не тільки у вищі сфери влади нового могутньої держави, а й західний світ в повному розумінні цього слова. Почалася нова вестернізація України.
В аудиторіях французької Сорбони вже у 1350-1290-х роках можна було зустріти як українських студентів, так і… професорів. Одним з таких викладачів став Петро Кордован, який отримав докторський ступінь у 1391 році. У XV столітті найвищий науковий ступінь Паризького університету пощастило отримати «Бенедикту Сервінусу рутенської нації» і «Івану Тинкевичу рутенської нації з Києва». Студентів, про походження яких в документах вказано лаконічне «з Рутенії», у стінах Сорбонни значилося дуже багато. Найзнаменитішим з таких молодих людей став майбутній митрополит Петро Могила.
Англійський Оксфорд закінчувало багато юнаків зі знаменитого шляхетського роду Немиричів, а в Кембриджі осягав науки Інокентій Гізель. Полтавець Осип Завірака навчався і пізніше отримав ступінь доктора медицини в Університеті святого Андрія в Шотландії. В університетах Німеччини (Гейдельберзькому, Лейпцігському, Геттингенському, Страсбурзькому, Грейфельдвальдському) присутність українців була просто масовою. У знаменитому Віттенбергському навчався великий український письменник Станіслав Оріховський. Його цінував сам Мартін Лютер.
Ще більше українців шукали знання в університетах Польщі, Чехії, Угорщини та Австрії. При Празькому університеті для наших співвітчизників навіть були відкриті окремі гуртожитки. Багато українців не бажали обмежуватися одним університетом і встигали повчитися одразу в декількох, ведучи життя бродячих студентів. Ієромонах Купріян навчався в Падуї та Венеції, автор першої української граматики Ушевич здобував освіту в Кракові і Парижі, Олексій Сидорович відвідував заняття в голландському Лейдені, Страсбурзі і Парижі, Мелетій Смотрицький встиг прослухати лекції в Лейпцигу, Віттенберзі і Нюрнберзі, Юрій Немирич – в Лейдені, Оксфорді та Парижі. І цей список можна продовжити. В італійській Падуї місцевий університет в XVII столітті відвідали 1 945 студентів з України. У ньому працювали і українські професори Григорій Керницький і Яків Севський, проректором у свій час був українець П. Боїм.
В Ягеллонському університеті Кракова українців, мабуть, було більше, ніж де-небудь ще. З часу заснування університету у 1364 р. і до середини XVII століття в ньому навчалося 1834 українські студенти, а також працювало кілька десятків українських професорів. Для студентів з Рутенії на вулиці Вишневій був куплений цілий будинок, де влаштували гуртожиток. Українці, згідно університетським документам, відрізнялися старанністю, дисциплінованістю та спокійною вдачею. За два століття є тільки 8 свідоцтв про ректорський суд над представниками української діаспори.
Головні заслуги Юрія Дрогобича.
Ректор Болонського університету. У 1481 році виходець зі Львівщини Юрій Дрогобич зайняв посаду ректора найстарішого європейського університету. Це була справжня альма-матер (лат. ніжна мати) – один з п’яти університетів, які стали зразком і моделлю для всіх інших середньовічних навчальних закладів, що відкрилися пізніше. Юрій Дрогобич закінчив Ягеллонський університет у Кракові в 1471 році, отримавши ступінь бакалавра, через два роки успішно здав іспит на магістра. У 1476 році українець отримав в Болоньї ступінь доктора мистецтва, а з 1478 по 1482 рік читав там лекції з астрономії і одночасно вивчав медицину. Незабаром він отримав ступінь доктора медицини.
У 1481 році 31-річний (!) Юрій Дрогобич став ректором Болонського університету. Ця посада тоді не була точним аналогом сучасної. Ректор був скоріше головою студентського та викладацького самоврядування університетської корпорації певного міста, який захищав її права перед місцевим єпископом і мером. Хоча і навчально-адміністративної роботи теж вистачало: ректор стежив за дотриманням університетських статутів, готував з професорами розклад лекцій, заповнював вакансії, встановлював порядок оплати праці професорів, контролював їх роботу, розподіляв лектури і організовував диспути. До того ж глава університету мав цивільну і кримінальну юрисдикцію над усіма співробітниками і учнями університету.
Юрій Дрогобич очолював найстаріший в Європі університет лише один рік – з 1481 по 1482. Але одного цього вже було достатньо, щоб вписати ім’я українця в історію.
Знаменитий астроном. В епоху Ренесансу, на яку, власне, і припадають роки життя Юрія Дрогобича, астрономія мала величезне значення. До речі, астрономію і астрологію тоді особливо не розділяли. Вся культура того часу, на відміну від класичної середньовічної, була орієнтована на індивіда з його особистими переживаннями про власну долю, тому наукам про небесні світила надавалося таке велике значення. Цими дисциплінами цікавилися всі відомі вчені епохи Відродження: Джордано Бруно, Джіроламо Кардано, Френсіс Бекон, Йоганн Кеплер. А Юрій Дрогобич по праву вважався одним з корифеїв в цій області знань. Наприклад, в Болонському університеті щорічно складався Календар-альманах і прогностика про рух планет, і український професор займався цією відповідальною справою. На жаль, до нас дійшло мало його наукових праць, але в Паризькій бібліотеці збереглося два астрологічних трактати, складених Юрієм Дрогобичем, а в Баварській бібліотеці – його астрологічний прогноз на 1478 рік. Книги Юрія Дрогобича переписували і використовували такі авторитетні європейські вчені того часу, як Гартман Шедель, автор знаменитої «Всесвітньої хроніки» (1493 р.), Йоганн Глогер і інші.
Автор першої друкованої української книги. 7 лютого 1483 року в римській друкарні Зильбера вийшла в світ книга «Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі – доктора мистецтв і медицини Болонського університету» (Iudicium pronosticon Anni MCCCCLXXXIII). Книга була написана, зрозуміло, на латині, але це була перша друкована праця українського автора. І примітно, що вийшла робота Дрогобича буквально через кілька років після винаходу друкарського верстата. За своїм оформленням книга Дрогобича нічим не поступалася найкращим виданням, що вийшли в той час в Західній Європі. Вона починається з оди Папі Римському Сиксту IV, що свідчила про чималий поетичний дар Юрія Дрогобича. По суті, знаменитий українець став першим латиномовним поетом східного слов’янства. Незважаючи на суто астрологічний (прогностичний) характер трактату, в ньому є чимало свідчень про широке коло наукових інтересів болонського професора. Юрій Дрогобич демонструє великі знання з області інших наук, зокрема, визначено з точністю до годин і хвилин час двох майбутніх місячних затемнень і фаз Місяця впродовж усього року, представлені певні вказівки про рух планет, наводяться також метеорологічні відомості, наприклад, прогноз погоди на весь рік. Крім того, автор демонструє чудове знання географії, прекрасно визначаючи координати Львова, Вільно, Дрогобича, багатьох міст Італії і Німеччини.
Зміст книги свідчить про те, що український вчений був чудово знайомий з працями Аристотеля, Птолемея і особливо Альбумазара, арабського астронома, який жив у Багдаді у 885-886 рр. Оригінали книг Дрогобича зберігаються в бібліотеках Кракова і Мюнхена.
Біографія Юрія Дрогобича.
1450 р. – Юрій Михайлович Донат-Котермак народився в м. Дрогобич в родині солевара. Початкову освіту здобув при церкві Св. Юра.
1468 р. – вступив до Ягеллонського університету в Кракові.
1470 р. – отримав ступінь бакалавра.
1473 р. – отримав ступінь магістра.
1478 р. – отримав ступінь доктора філософії в Болонському університеті.
1482 р. - став доктором медицини.
1478-1482 рр. – читає в Болонському університеті лекції з астрології й астрономії.
1481-1482 рр. – ректор Болонського університету.
1483 р. – видає в Римі свою книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі – доктора мистецтв і медицини Болонського університету».
1487 р. – професор в Ягеллонському університеті. Особистий лікар польських королів Казимира Ягеллончика і Яна Ольбрахта.
1492 р. – декан медичного факультету в Ягеллонському університеті.
4 лютого 1494 р. – Юрій Дрогобич помер і з почестями похований у м. Кракові.
Цікаві факти з життя Юрія Дрогобича.
- Назватися Дрогобичем Юрія Котермака, мабуть, змусила традиція того часу. Багато хто з українських вчених, живучи за кордоном, записувалися в документах ім’ям міста, з якого вони прибули. Так, наприклад, той же Юрій Дрогобич на посаді ректора Болонського університету іменувався як Джорджо да Леополі, тобто Юрій зі Львова.
- В Ягеллонському університеті Юрій Дрогобич став одним з 9 бакалаврів свого випуску, які здали іспит і отримали ступінь магістра. Всього у випуску було 66 студентів.
- Коли Юрій Дрогобич читав лекції з астрономії в Болонському університеті, він отримував подвійну оплату – 200 лір замість 100. Це був дуже рідкісний випадок, котрий свідчив про надзвичайну цінність такого викладача для університету.
- У своїй знаменитій книзі в розділі «Про становище Польщі» Юрій Дрогобич підкреслює, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі, під якою він розумів «Королівство Руське», тобто колишні володіння галицько-волинського короля Данила Романовича.
- Довгий час Юрій Дрогобич служив приватним астрологом маркіза Монтарату в місті Касале, а також перебував у Фессарі при дворі герцога Ерколе д’Есте.
- Серед студентів Юрія Дрогобича був молодий Микола Коперник.
- Юрій Дрогобич був одним з ініціаторів друку перших книжок давньоруською мовою в друкарні краківського міщанина Швайпольта Фіоля – «Тріодь Пісна», «Тріодь Цвітна», «Осьмогласник», «Часословець».
- Отримавши від ради професорів Краківського університету ділянку землі, Юрій Дрогобич спорудив на ній гуртожиток для викладачів медицини.
Історична пам’ять про Юрія Дрогобича.
Памʼятник Юрію Дрогобичу у Дрогобичі Львівської області
Пам’ятник знаменитому вченому зведений на його батьківщині, в місті Дрогобичі Львівської області.
Іменем Юрія Дрогобича названі вулиці у Львові, Дрогобичі, Калуші та Краматорську.
У 2011 році на фасаді Болонського університету відкрито меморіальну дошку на честь Юрія Дрогобича.
У 1994 році вийшла повість Ярослава Ісаєвича «Юрій Дрогобич».
В Україні випущені пам’ятна медаль, ювілейна монета і поштова марка із зображенням великого вченого.
У 1990 році Дрогобицькій школі № 16 присвоєно ім’я Юрія Дрогобича.
