Ігор Мельник був невід’ємною частинкою Львова, столичного королівського міста, яке він так любив.
Ігор Мельник народився в 1952 році, мешкав на Академічній, ходив в 28-му школу. Потім поступив у “Політехніку”, працював інженером-конструктором. І був активним учасником зовні невидимого, бо неофіційного, культурного і громадського життя Львова.
Навесні 1988 року з легкої руки Юрка Винничука зайнявся організацією Товариства рідної мови, що потім стало всеукраїнським товариством “Просвіта”. 13 червня 1988 року, коли мали відбутися установчі збори, але брама заздалегідь орендованого приміщення (Палац культури будівельників, знаний як “Газ”) виявилася зачиненою, він запропонував провести збори на площі біля пам’ятника Іванові Франку. Він і провадив цей перший в Україні масовий політичний мітинг, який, власне, започаткував історичний каскад львівських мітингів 1988 року. Був одним з організаторів Народного руху України.
На перших демократичних виборах його вибрали депутатом Львівської обласної і Львівської міської рад, потім він був депутатом Львівської міської ради третього скликання.
В 2012 був засновником Української Галицької партії, після реєстрації став першим її головою (2014–2016).
Любив історію, багато писав. Опублікував 10 книг з історії львівських вулиць.
У щоденному “Поступі” був від початків, спочатку як редактор відділу, потім – заступник головного редактора. Працював у “Львівській брамі”.
З 2013 року постійно публікувався на Zbruči.
В січні пережив інсульт. Нині не зумів. 65 років.
