У перспективі мешканці Підзамча зможуть потрапляти в центр міста за десять хвилин. Утім, критиків проекту спорудження канатної дороги за німецьким зразком не бракує.
Архітектурна компанія «Укрдизайнгруп» запропонувала прокласти канатну дорогу від скверу На Валах до Високого Замку. Головний архітектор проекту Ігор Кузьмак каже, що таку дорогу два роки тому побачив у німецькому місті Кобленц. Львів, як і Кобленц, перебуває під охороною ЮНЕСКО, проте у німецькому місті змогли домовитися з управлінням охорони культурних пам’яток та вже шість років користуються канатною дорогою як транспортом і атракціоном для туристів. Трирічний дозвіл на роботу дороги продовжили до 2026 року.
Кабіна канатної дороги у м. Кобленц, Німеччина
У Львові громадські слухання щодо цієї ідеї мають розпочатись найближчим часом. Архітектурна компанія розробила та затвердила детальний план будівництва на нараді, а далі його мають розглянути на сесії міської ради.
«Ми готуємося до переговорів із ЮНЕСКО. Опісля розглядатимемо більш детальний план першої станції та маршруту на Високий Замок. Міська рада після громадських слухань, імовірно, буде готуватися до інвестиційного конкурсу», – розповів Tvoemisto.tv Ігор Кузьмак.
Кабінка канатної дороги починає пришвидшення на старті
Мер Кобленца Йоахім Гофман-Ґьотіґ каже, що головною вимогою ЮНЕСКО було не порушити природній контур міста та зберегти історичні пам’ятки. У міській раді скоригували проект відповідно до вимог організації охорони культурних пам’яток і провели опитування серед місцевих мешканців, 95% яких підтримали проект. Ця підтримка, за словами мера Кобленца, стала чи не ключовим аргументом, аби переконати ЮНЕСКО.
мер м. Кобленц Йоахім Гофман-Ґьотіґ
Німецька дорога коштувала компанії Doppelmayr 13 мільйонів євро. Місто в будівництво коштів не вкладало: від самого початку проект був повністю приватним.
Опора, яка тримає троси канатної дороги у м.Кобленц
Канатна дорога у Кобленці сполучає береги річки Рейн і є не лише туристичною розвагою, а й транспортним засобом. За словами технічного менеджера станцій Петера Маґнуса, серед пасажирів дороги 15% становлять місцеві, 85% туристи.
Технічний менеджер станцій канатної дороги у м. Кобленц Петер Маґнус
Ігор Кузьмак переконаний, що український проект обійдеться вдвічі дешевше за німецький, оскільки немає перешкод для будівництва (у Кобленці заважала річка), протяжність дороги вдвічі коротша – приблизно 500 метрів, а робоча сила коштуватиме дешевше.
Німецька канатна дорога працює від середини весни до середини осені. За словами фінансового директора фірми Doppelmayr Ойґена Ніґша, працювати взимку їй нема сенсу, оскільки в цей час у місті мало туристів. Один квиток в обидва боки коштує приблизно десять євро, тобто трохи більше трьохсот гривень.
Фінансовий директор фірми Doppelmayr Ойґен Ніґш
За день така дорога може перевезти до чотирьох тисяч людей, а в одній кабінці вміщається 35 пасажирів. На об’єкті працюють п’ятеро людей – по двоє на кожній станції та один технічний менеджер на всю станцію. На випадок надзвичайних ситуацій до кожної кабінки підведений відео- та радіозв’язок зі станцією, а спеціальні механічні установки доставлять пасажирів на станцію у разі вимкнення електроенергії.
Трос, по якому рухають кабінки канатної дороги у м. Кобленц
Ніґш переконаний, що у Львові таку станцію можна збудувати за чотири місяці за умови, якщо будуть видані всі дозволи. Термін її окупності залежатиме від пасажиропотоку. У Німеччині дорога має окупитись за вісім років.
«Ми б хотіли не втратити головну мету протягом усіх етапів проекту: ми це робимо і для гостей міста, і для львів’ян, які мають певні фізіологічні обмеження: людей похилого віку, людей з інвалідністю», – каже Ігор Кузьмак. На німецькому об’єкті передбачено, що таким пасажирам сісти в кабінку та вийти з неї допомагають працівники станції.
Низький заїзд до кабінки пристосований для людей з інвалідністю
Автор проекту канатної дороги на Високий Замок каже, що порівняно з Кобленцом у Львові дорога буде менш розважальною і більш туристично-пізнавальною. Шлях складатиметься з трьох станцій: на першій планують розмістити музей мініатюр найбільших історичних міст-пам’яток України. Друга станція – на терасі, де нині розташований ресторан «Високий Замок». Там планують облаштувати пересадочний пункт і великий макет середньовічного Львова, а на даху третьої станції – великий оглядовий майданчик.
Надалі, аби дорога стала позашляховим транспортним засобом у місті, її хочуть спустити на вулицю Богдана Хмельницького і облаштувати там станцію «Підзамче», таким чином сполучивши залізничну станцію з центром міста. Якщо ці плани будуть успішно втілені, далі канатну дорогу планують продовжити до парку Знесіння.
«Найбільше побоювань від львів’ян може бути щодо того, що дорога зіпсує контур міста. Але за проектом ми цього уникаємо, бо дорога повністю лягає на фон гори, а поблизу немає пам’яток архітектури», – розповів автор проекту. На втілення проекту, за його словами, потрібно два роки, але остаточний термін залежатиме від того, як швидко знайдуть інвестора.
Візуалізація канатної дороги на Високий Замок
У проекті передбачили збереження комплексу громадських будівель та рекреаційних зон парку. Проте мають упорядкувати та реконструювати квартали прилеглої житлової забудови, дотримуючись вимог охорони і збереження культурної спадщини. У проектній пропозиції передбачено й кілька варіантів розташування першої станції, але загалом її запланували в районі скверу На Валах.
Візуалізація нижньої станції канатної дороги на Високий Замок
Торік Львів відвідав власник компанії Doppelmayr Міхаель Доппельмаєр. На його думку для львівської дороги буде достатньо десяти кабінок та півторадесятка працівників станцій. Він попереджає: те, що дорога – не лише для туристів, а й для мешканців міста, спершу зрозуміють не всі.
Троси канатної дороги у Кобленці
«Будувати канатну дорогу, коли населення міста не забезпечене соціальним захистом, коли у місті немає садочків, використовуючи бюджетні кошти на це, немає сенсу. Мене цікавить питання, що це дасть громаді міста і чи це є першочерговою потребою львів’ян. Як на мене, це не так», – каже місцева громадська активістка Олеся Дацко. На думку голови Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії і культури Андрія Салюка, не зрозумілим є й економічне та соціальне обґрунтування такого будівництва.
«Я не бачив самого проекту. Але поки що не розумію доцільності такої канатної дороги. Проте, коли будуть громадські слухання, хочу почути аргументи щодо доцільності проекту», – розповів Андрій Салюк.
Натомість головний архітектор Львова Юліан Чаплінський, який нещодавно розповів Tvoemisto.tv про руйнування й розбудову Львова, підтримує проект і навіть пропонує розширений варіант: «Я підтримую ідею, більше того, я наполягаю, щоб у проекті була передбачена друга черга – спуск на вулицю Богдана Хмельницького. Щоб мешканці Підзамча могли за десять хвилин потрапити у самісінький центр міста через гору, а не їхали в об’їзд по Чорновола, Липинського і Замарстинівській», – розповів у коментарі Tvoemisto.tv Юліан Чаплінський.
Візуалізація кабінок та маршруту канатної дороги на Високий Замок
Нагадаємо, про підйомники до Високого Замку заговорили ще на початку минулого року. Тоді пропонували пустити або фунікулер, або канатну дорогу від центру міста до вершини гори, а депутат міської ради Лев Підлісецький запропонував пустити канатну дорогу від Цитаделі до Високого Замку.
