Львів’янка Ірина Марко посіла друге місце на Всеукраїнському бієнале художньої кераміки ім. Василя Кричевського в Опішні, на Полтавщині. Жінка повернулася зі «сріблом» за керамічні «Піонії». Боротьба тривала серед сотні митців. Роботи мали бути найсвіжіші – цьогорічні. А також із використанням сучасної пластичної технології і наповнені філософією. Окрім «срібла» Ірина Марко отримала й 1,3 тис. доларів.
«Я не пам’ятаю, скільки було членів журі. Мабуть, десь із п‘ятнадцять. Двоє були «проти», решта була «за». А тепер я ще маю й пару замовлень відтворити ті «Піонії». Значить, вони таки чимось «взяли» людей», – поділилася емоціями керамістка.
Ірина Марко творить абстракцію. І насичує її філософією, іноді японською «вабі-сабі». Де «вабі» – природня краса, а «сабі» – іржа, символ тлінності часу. Цей принцип є і в переможних «Піоніях».
«Там у мене є дуже блискучі білі поверхні. Десь з’являються діри, десь з’являється іржа. Тлінність. Тобто ми повинні розуміти, що ми — гості в цьому світі. Матеріальний світ весь підвладний часу», – пояснила пані Ірина.
А ще в здобутках майстрині – спеціальний диплом «за декоративність» на ІІ конкурсі «КерамПІК у Опішному». Це 2010 рік. А вже за рік – там же ж – взяла «бронзу». У доробку мисткині понад сотня робіт.
«У мене є керамічна робота «Гранат» – також цікава тема. На сході бажають один одному бути такими плідними, такими багатими, як зерня граната. В якійсь традиції релігійній «гранат» – єдність людей, які зібрані однією ідеєю. Це взагалі-то і досить еротичний фрукт», – розповіла майстриня.
До слова, Ірина Марко потрапила до кераміко-скульптурної фабрики ще, коли робила «дипломну» в теперішній Академії мистецтв. Роботу тоді захистила на відмінно. І відразу закохалася в цю атмосферу. А коли фабрика занепала – винайняла там приміщення-майстерню. І творить.
«У майстерні я вже працюю 25 років. Тут гарна атмосфера, гарний наш творчий колектив. Трохи дійсність у нас така, що протікають дахи, холодно. Та ми з нею потихеньку боремося. Бо це старе приміщення. Протікають дахи – ми їх латаємо. Руйнуються сходи, вікна сифонять», – розповіла пані Ірина.
Твори Ірини Марко зберігаються у провідних музеях України, а також приватних колекціях не лише Європи, а й Сполучених Штатів та Японії.
