Як бути собою у сучасному світі постправди. Виступ Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава на презентації книги «Будьмо собою», присвяченої патріархові Йосифу Сліпому.
Коли я намагався знайти якусь коротку фразу, яка була би влучним віддзеркаленням духу особи патріарха Йосифа, то знайшов оцю – «Будьмо собою». Кажуть, що ми живемо в культурі СМС. Фраза, яка має більше слів, аніж можна записати у «Твіттері», не розуміється сьогодні. Тому я шукав коротку і влучну фразу.
Для мене особисто тих два слова «Будьмо собою» означають «Будь справжнім». Якщо ти українець – будь справжнім українцем, якщо ти єпископ – будь справжнім єпископом. Якщо ти монах – будь справжнім монахом. Якщо ти науковець – будь справжнім науковцем. Якщо ти патріот – будь справжнім патріотом. Якщо ти християнин – будь справжнім християнином.
Властиво, це і є зміст отих двох слів. Ми сьогодні живемо у світі, який називають світом післяправди. У світі фейків, як кажуть у молодіжній культурі, у світі маніпуляцій, світі неправди, переодягань, торгівлі, різного роду надуживань. Дуже часто, коли хтось хоче досягти мети, то переодягається в різні одяги, різні личини.
Але я думаю, патріарх Йосиф був справжнім. Він був справжнім свідком Христа, як він про себе каже у заповіті. Він був справжнім сином своєї землі, був голосом мовчазної церкви і переслідуваної України, якого приймали посли та керівники держав як президента тої України, яка знаходилася в тюрмі народів – СРСР.
Він був справжнім душпастирем, пророком і батьком свого народу. Пан Олег Турій представляв постать патріарха в різних містах і він може посвідчити, що коли українці познайомляться з патріархом Йосифом, то всі ми станемо трошки кращими, пізнавши справжню людину, – як говорив Блаженніший Любомир, – людину з великої букви.
І думаю, що постать патріарха Йосифа є тим єднальним чинником, який може об’єднати нас, який задає і певні напрямні майбутнього. Ба більше, я обрав ці слова для пастирського послання на початку цього року, який ми оголосили в нашій церкві роком патріарха Сліпого, аби показати, що його заповіт – це не погляд минуле, але й дороговказ у майбутнє. Це програма життя, програма будівництва церкви, народу і нашої держави.
Тому я сподіваюся, що ви усі будете собою, будете справжніми. А як до цього можна дійти – ви знайдете свій шлях, прочитавши цю книжку.
Блаженніший Святослав (Шевчук)
