У Львові, на Високому Замку, археологи вперше знайшли фрагмент стіни, попередньо датованої XIV століття. На сьогодні всі відомості про цю середньовічну фортифікаційну споруду базуються переважно на гіпотезах, здогадках і припущеннях.
Про це ІА Дивись.info розповіли молодший науковий співробітник, фахівець із міської археології Остап Лазурко та молодший науковий співробітник, фахівець з міської археології доби пізнього середньовіччя та нового часу Микола Шніцар.
Остап Лазурко
«Розкопки ми почали на початку вересня. Вони мають тривати місяць, тобто до початку жовтня ми мали б закінчити, якщо дозволить погода тощо. Ці роботи передують будівництву канатної дороги на Високий Замок. Ми закладаємо там траншеї, де мав би бути порушений грунт. Тобто щоб тут нічого не було зруйновано. Виняток становить цей археологічний розкоп, – бо при копці ми заклали три траншеї, – де, власне, виявили фрагменти стіни, яка попередньо датується XIV століття. Це вперше знайдено уламок стіни – йдеться про фрагмент, який впав. Уламок не лежить у правильному порядку, тобто стіна була звалена. Ймовірно, що вона була розташована біля в’їзної частини на Високий Замок. Але це наразі припущення. Зафіксовано, що тут не існує культурного шару, який був зруйнований, очевидно, у період насипання копця. Наразі будемо продовжувати ще дослідження на середньому оглядовому майданчику і біля Галицької гімназії, де мають бути перша і проміжна станції канатної дороги», – розповів Остап Лазурко.
Сьогодні про замок, який був збудований у ХІІІ столітті, відомо дуже мало, розповідають науковці.
«Неодноразово він, очевидно, ремонтувався і перебудовувався. Бо ми навіть тут, у розкопі, маємо фрагменти цегли різної величини, це вказує на те, що щось додавали, підсилювали, розбудовували. Тому, як виглядав замок у XIV столітті, невідомо. Ми маємо малюнок Мартіна Груневега, який у XVII столітті схематично зобразив замок. Не виключено, що він десь орієнтовно мав саме такий вигляд. Є різні гіпотези, розробки тощо, які переважно ґрунтуються на якихось порівняннях, припущеннях, але серйозних підтверджень тому немає», – продовжує Остап Лазурко.
Малюнок Мартіна Груневега
На місці замку до 300-річчя Люблінської унії (1869-1906) з ініціативи та на кошти польського політика Францішека Смольки було насипано штучний пагорб – копець, завдяки якому висота Замкової гори збільшилася до 413 метрів над рівнем моря. На вершині копця міститься оглядовий майданчик, звідки відкривається панорама міста. Але це поставило хрест на археологічних дослідженнях.
У Львові, на Високому Замку, археологи вперше знайшли фрагмент стіни XIV століття
Микола Шніцар
«Коли вже маємо плани, то тоді вже може говорити про вигляд. А коли будували цей копець, то його будували з тих руїн Високого Замку, які були. Їх розбирали, брали звідси грунт. Тобто майже повністю зруйнували те, що залишилося від фортифікаційної споруди. Дослідження тут ведуться не вперше. У 50-их роках Олексій Ратич проводив дослідження, у 70-их – Роман Багрій. У 2005 дослідження проводилися і ось сьогодні ми знову проводимо археологічні розкопки. Але жодного разу не було зафіксовано збереженого культурного шару. Знахідки були, але всі вони при відкладеному шарі. Єдине, що маємо від цього замку – це стіна. Решта все зруйноване. Є здогадки, що можливо, під копцем є збережені руїни замку. Ймовірно, що саме у цій частині є щось, оскільки тут був в’їзд до замку і ця частина понижалася і вона могла бути глибшою. Решта все зруйновано», – пояснює Микола Шніцар.
За словами археологів, раніше тут виявляли фрагменти кераміки – це наймасовіший матеріал. Залізні речі – наконечники списів, стріл, арбалетних та лучних, енколпіони (складаний нагрудний хрест давньокняжої доби) тощо.
Втім, Високий Замок не є найдавнішою частиною Львова.
«Найдавніша частина Львова за археологічними даними є у районі ринку «Добробут». Перші поселення на березі Полтви у V-VI столітті. Це ще не було місто. Пізніше, у ХІІІ столітті, поселення переросло у місто», – розповідає археолог Микола Шніцар.
«Відомостей про сам замок мало, оскільки у середині ХІХ століття, коли польська громада затіяла мегапроект з насипання копця, знищила все, що могли. Відповідно коли археологи згодом тут працювали, то знахідки виявляли тільки тому, що їх тут загубили. Ідея насипання копця мала два боки: з одного – йшлося про патріотизм, а іншого – про банальне скарбошукання. Думали, що там невідомо що було заховане у замку. Відповідно з цих причин вся територія замку була зруйнована. Навіть археологи, які працювали у 50-их роках, нічого не знайшли. Як нічого? Нічого контрактного, що пролило б світло на планувальну структуру замку, всі керуються лише схемами. Крутимо їх, вертимо, але нічого знайти не можемо, бо нема мурів. Навіть той фрагмент, який ми виявили, його можна прив’язати до будь-якої частини замку від від’їзду», – пояснює Остап Лазурко.
На думку археологів, багато відповідей можна отримати, провівши масштабне дослідження.
«Ми кожного дня над цим думаємо, щоби розкопати в’їзну частину. Є певні здогадки, що 2005 року Володимир Іванович Шишак знайшов тут вежу в’їзної брами. Проте це треба ще підтвердити, бо матеріалів немає. Вже була зима, і дослідження тоді припинили», – додав пан Остап.
Сьогодні археологи працюють тільки у межах проекту з прокладання канатної дороги. У майбутньому планується реставрація частини стіни, що вціліла, але вона не передбачає археологічних досліджень.
