Його «Країна загублених снів» створена по-чудернацьки: це олійні полотна з дрібними клаптиками паперу та тканини. Дмитро Ківасьов з Херсонщини привіз до Львова першу персональну виставку.
Задля живописної роботи «Мій сад ще спить» Дмитро порізав на клаптики ковдру. Він приклеює на полотно додаткові шматки тканини, а тоді поверх малює. Митець міг би зробити роботу за кілька напружених тижнів, а, зізнається, знадобилось три роки. Бо «Мій сад ще спить» складається з кількох шарів різних картин і став його автопортретом.
«Я сам по собі сова і тут, на полотні, зобразив сову, що дрімає. «Мій сад ще спить» ‒ це про мене. Бо я, відчуваю, якоюсь мірою ще не прокинувся як автор чи як особистість..», ‒ пояснив художник Дмитро Ківасьов.
Дмитро малює сни, хоча сам, каже, майже не бачить сновидінь. Він відлюдько: мешкає на березі Азовського моря, малює на горищі власного будинку, не дивиться телевізора, не слухає радіо ‒ надихається лише книжками. І давньою музикою зі звуками волинки.
«Є в мене робота «Мисливці за снами, ловці снів». У них навіть тепер імена з’явилися. Це Ульф і Тіл. Вони ловлять віщі сни. І можуть їх перетворювати у килими. А коли хтось засне на цьому килимі, то вранці прокинеться мудрецем, що знає всі таємниці», ‒ нафантазував про своїх героїв Дмитро Ківасьов.
Художник навчався у кримському художньому училищі і мріяв бути імпресіоністом. Та придумав свій стиль у мистецтві і недовчився. Каже, не потребує дипломів, титулів і визнання. Дмитро проти «Плюшкіна», що все це колекціонує, як і герой його роботи «Збирач дзбанків».
«Може хтось накопичує образи, якісь колекції монет, бабусі, до прикладу, збирають котів.. Тут, на картині, збирач збирає глечики. І ці дзбанки порожні. Ось це і є підказкою: що всі ці прив’язаності є порожніми. Вони роблять нас щасливими лише на якісь миті», ‒ пояснив Дмитро.
Виставка у «Галереї мадам Пальмгрен» триватиме до 5 жовтня.
