У Львові завершився конкурс з пошуку інвестора для ревіталізації старого трамвайного депо. Півтора місяця міська рада шукала того, хто погодиться перетворити закинуту промислову споруду на сучасний простір. Свою пропозицію на конкурс подала лише одна компанія — «Лем Стейшн» (Lem Station).
«Ми отримали одну пропозицію. 5 вересня відбудеться засідання конкурсної комісії», — розповіла Z начальниця управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій ЛМР Ольга Сивак.
У міській раді кажуть, усі необхідні документи компанія надала, тож конкурсна комісія має право визнати переможця при одному учаснику. Передати об’єкт мають в оренду на 50 років. За чотири роки засновники Lem Station, серед яких багато відомих львів’ян, беруться створити в ангарах депо простір для творчості і спілкування та відпочинкові зони.
«Немає нічого гіршого, ніж перегородити цю унікальну будівлю на кабінки і зробити у ній банальні офіси. Будівля львівського трамвайного депо — це досягнення інженерної думки того часу. Споруда має залишити свою неповторність, її просто потрібно наповнити енергією», — говорить засновник Lem Station Олег Мацех, добре відомий у місті завдяки багатьом рокам громадської діяльності і унікальному досвіду успішного перетворення ЛКП «Лев» на сучасний притулок для тварин.
Старе трамвайне депо розміщене на розі вулиць Героїв Майдану, Вітовського та Сахарова. Його помітно з усіх сторін, а масштаб особливо добре видно, якщо спускатись по Героїв Майдану вниз. Побудована в останні роки ХІХ — на початку ХХ ст., сто років тому це була одна з найбільших та найсучасніших промислових споруд міста.
Трамвайне депо (перший ангар) було споруджено одночасно з першою львівською електростанцією постійного струму 1894 р.
1907 р., із врахуванням нових потреб у електрифікації міста, була збудована нова електростанція на Персенківці, а в трамвайному депо збудували другий ангар для розташування та ремонту трамвайних вагонів.
Третій, найбільший за розмірами, ангар було споруджено в 1926-1927 рр.
Старих будівель депо багато років практично не використовують, і з кожним сезоном їхній стан погіршується. Нині місто може розпоряджатись двома з трьох історичних ангарів. Один із них давно пустує, інший же використовує як майстерні та склади ЛКП «Львівелектротранс». Саме їх, а також кілька допоміжних приміщень — загалом понад 5 тисяч кв. м — всередині липня виставили на інвестиційний конкурс. Третій історичний ангар, що розташований впритул до інших, ще 2004 року передали Львівському історичному музею в оренду на 50 років за 1 грн на рік для створення там музею техніки. За більш як 10 років музейники так і не спромоглись нічого зробити (наразі навіть не презентували концепції нового музею), однак віддати приміщення місту під інвестиційний конкурс, чи радше обміняти його на інше, відмовились.
Творці ідеї Станції Лема, окрім Олега Мацеха, — це також відомий ресторатор Марк Зархін, представники ІТ-індустрії Дмитро Косарєв і Тарас Кицмей, готельєр Тарас Добрянський та представник інвестиційної компанії Олег Дрінь.
Для команди Lem Station робота з депо не нова. Тут кілька разів проводили містобудівні обговорення та зустрічі. Найяскравішою подією для ангарів став прийом міжнародного фестивалю LvivMozArt — однієї з наймасштабніших музичних подій України.
Отримавши приміщення в оренду, команда обіцяє зробити більше, аніж одне приміщення для подій.
«Перетворення промислових об’єктів, які вже виконали свою функцію, — це світова тенденція, — розповідає Z Олег Мацех. — Їм надають нового життя, і такі об’єкти найкраще годяться для креативних мистецьких проектів. Здебільшого це вільні простори, нічим не перегороджені і мають сильну енергетику. Наприклад, львівське депо було закладено компанією Siemens, і та той час це була дуже модернова будівля. Схоже депо в Амстердамі перетворили на дуже класний простір, де є ремісничі майстерні, фуд-корти, бібліотека тощо. Там вирує життя».
За словами Ольги Сивак, принциповими умовами конкурсу було те, що територія не має бути перетворена на готель чи ресторан, а має стати спільним креативним простором. Як пояснює Олег Мацех, в одному ангарі є задум створити великий простір для подій — виступів, конференцій, показів кіно та концертів. Інший ангар може стати місцем для майстерень, «живої вулиці», а також антикафе, у якому головне — не поїсти чи щось випити, а поспілкуватись.
«У Львові багато ідей зароджуються саме «на каві», — каже Олег Мацех. — Обов’язково хочемо організувати на території дитячі розвиткові студії та простір для молоді. Уся територія буде публічним простором. Це можуть бути, до прикладу, яблуневий сад або екопарк. Ми хочемо створити місце з новою формою, де народжуватиметься новий зміст».
За умовами конкурсу, якщо об’єкт віддадуть фірмі в оренду, втілити плани мають протягом чотирьох років з моменту затвердження проекту реставрації та реконструкції. Перша на черзі — реставрація ангарів. При цьому, запевняють ініціатори Станції Лема, втручання буде мінімальним.
«Ангарів точно ніхто не буде перебудовувати. Забудова буде внутрішня і дуже делікатна — скляними кубами або кількома рівнями. Ми розуміємо цінність об’єкту і те, що його треба зберегти», — запевняє Олег Мацех.
Інвестиційні вкладення у ревіталізацію ангарів — це мільйонні суми. Статутний капітал «Лем Стейшн» — три мільйони гривень. Водночас, згідно з умовами конкурсу, фірма надала гарантії на залучення ще 100 млн грн. Приблизно у стільки оцінюють реставрацію та реновацію промислових будівель. Заробіток новий проект планує отримувати з орендної плати за приміщення від кафе та майстерень.
«Ми дуже хотіли б, якщо переможемо в інвестиційному конкурсі, залучити до співпраці і Історичний музей», — каже засновник «Lem Station».
Третій ангар, який нині в оренді Історичного музею, в аварійному стані. Сподівання є на те, що там все ж почнуть робити анонсований музей техніки і історичну будівлю врятують. Водночас сучасний інтерактивний музей чудово пасуватиме до концепції Lem Station, кажуть її ініціатори і висловлюють готовність допомогти з музеєм і навіть надати частину площ для точкової експозиції.
«Львів захлинається в центрі, який став туристичним і некомфортним для львів’ян. Натомість депо, де поруч є Парк культури, може стати центром для мешканців міста», — переконаний Олег Мацех.
