2 та 3 вересня у Львові на території Стрийського парку відбудеться театральний фестиваль під відкритим небом «Кіт Ґаватовича». Захід відбувається у Львові вже удруге, але цього разу він повністю з нуля створює новий сценічний майданчик у місті.
Наскрізною темою цього року стануть перформативні практики у театрі, які виконуватимуть як відомі кіноактори, так і перспективні актори зі сходу України.
Програма фестивалю складатиметься з трьох блоків: «Кіт слухає» (лекційна частина), «Кіт тренується» (практична частина) та «Кіт дивиться» (вистави).
Цього року організатори у лекційному блоці наголошують на темі гендерної рівності у професійних театральних колах. Так у перший день відбудеться обговорення за участі Рими Зюбіної, акторки театру та кіно, Ярослави Кравченко, директорки «Дикого театру», Уляни Мороз, директорки Львівського лялькового театру, Вікторії Петрової, співзасновниці Запорізької нової драми, Оксани Данчук, завідувачки літературної частини театру ім. Лесі Українки у Львові. Модеруватиме культурна менеджерка Ірина Магдиш.
Окрім того, відвідувачі зможуть долучитися до тренінгу із перформативнних практик Ігоря Аронова, київського актора, який є учнем режисера Єжи Ґротовського. Відвідувачі під час тренінгу можуть бути не лише як учасники, але як і глядачі.
Показова частина об’єднає театри із усіх куточків України. Окрім переможців, яких оберуть 20 серпня на вже раніше оголошеному конкурсі від фестивалю, команда Кота привезе нам театр із Сєвєродонецька і його оновлену виставу «Godo 2`0», Київський Молодий театр із виставою «Синій автомобіль», головну роль виконає Олексій Вертинський, закриттям стане танцювальний сценічний перформанс із живою музикою, який готують спеціально до фестивалю.
Також у фестивалі візьме участь екс-фронтмен львівської групи «Мертвий Півень», а тепер актор харківського театру «Арабески» Місько Барбара.
Команда Кота Ґаватовича цього року великий акцент робить на адаптації громадського простору для сценічного втілення всіх ідей учасників фестивалю, саме тому готує спеціальні зони. Серед них не лише дитячий куточок, де з дітками будуть працювати аніматори, а також майстри прикладного мистецтва, але й читацька зона, яку фестиваль втілює разом із «Видавництвом Старого Лева».
Всі заходи цього року будуть безкоштовні і відбуватимуться у Стрийському парку біля кінотеатру Львів 2 та 3 вересня.
На цьому місці в 1619г. Якуб Гаватович поставив перші в історії інтермедії українською мовою
Якубу Гаватовичу належить авторство перших драматичних сцен, які дійшли до нашого часу, написаних народною українською мовою.
У 1619 в Кам’янці-Струмиловій (нині Кам’янка-Бузька) на ярмарку, в день шанування пам’яті Іоанна Хрестителя, була вперше поставлена віршована пятиактна драма Гаватовича по новозавітньом у сюжету «Трагедія, або Образ смерті пресвятого Іоанна Хрестителя, посланця Божого», після 2-го і 3-го актів актори зіграли дві його інтермедії українською мовою «Про кота в мішку» і «Кращий сон». У них були представлені народні типажі простакуватої і хитрої людини, присутньо багато деталей українського побуту. З цих інтермедій починається історія української комедії.
Текст твору «Трагедія, або Образ смерті пресвятого Івана Хрестителя, посланця Божого», та перші драматичні твори живою українською мовою «Про кота в мішку» і «Кращий сон», були надруковані латинкою в тому ж році, та були видані польським друкарем Яном Шелігою.
Якуб Гаватович (у деяких джерелах Яків Гаватович, а польською Iacob Gawatthowic)- український письменник, церковний і культурно-освітній діяч, перекладач, священик, педагог, прозаїк, драматург, що навіки вніс слід Кам’янка-Бузької у історії українського театру.
Народився 17 березня 1598, у місті Львові, що тоді входив до складу Речі Посполитої, у вірменській міщанській родині. Освіту здобув у львівських школах та Ягеллонському університеті в Кракові. Потім вчителював у Кам’янці-Струмиловій (нині м Кам’янка-Бузька), був ксьондзом у м.Бережани. Прийняв чернецтво під ім’ям Ґават.
З 1628 проживав у с. Вижняни (нині село Золочівського району Львівської області).
Пам’ятна дошка у Кам’янці-Бузькій
У 1655 році під час облоги Львова козацьким військом брав участь у переговорах з Б. Хмельницьким. З 1669 роки поселився у Львові.
Відіграв велику роль у порятунку міста під час облоги Львова турками в 1672 році. При наближенні турків з міста бігла велика частина жителів, навіть міські консули. Крім бургомістра Ю. Зиморовича, залишився і Гаватович. В місті залишалися одні бідні і хворі. Якуб Гаватович був у той час адміністратором архідіоцезії (архієпископства) і ревно зайнявся звільненням міста, відслужив церковну службу, а головне – збирав золото і срібло на викуп. 1 жовтня 1672 він добровільно пішов у турецький табір, щоб узгодити з турецьким командуванням величину викупу. Султан-паша домагався 80000 дукатів, і цю суму Ґаватович зібрав з великими труднощами. Від себе видав з костельного добра бочку срібла. Таким чином Львів тоді був врятований.
Помер Якуб Ґаватович 17 червня 1679 у віці 81 рік, також у Львові.
