Сиза ожина (звичайна) – це близька «родичка» малини, що належить до ботанічної родини Розоцвітих. Відрізняється від малини листям, довгуватим за формою, яке складається з 3-5, час від часу семи листочків. Плід ожини збірний, як і в малини, з тією лише різницею, що всередині він повний і окремі пелюстки зростаються не тільки один з одним, а з основою суцвіття, з якою вони й опадають. За кольором плоди ожини переважно чорні або темні, з червоним, коричневим або синім відтінком, сизі від нальоту.
Ожина – це чагарникова рослина, деякі види мають сланку форму, інші досить розрості. Пагони вкриті сизим нальотом, всіяні твердими, прямими або ледь загнутими шипами. Довгі зігнуті пагони, нахиляючись до землі, можуть вкорінюватись. Квіти великі (приблизно три сантиметри у діаметрі) у негустих щитках, пелюстки білі, довгасті. З’являються вони не дружно і порівняно пізно (у кінці травня). Цвіте ожина до серпня. Збирають плоди за кілька заходів (у в’язку з неодночасністю цвітіння). Період збирання в умовах Полісся припадає на серпень-жовтень. Плоди ожини порівняно з малиною значно стійкіші.
На території України трапляється повсюдно, за винятком південних областей. У лісах полісся росте переважно в перелісках, на галявинах, у заростях світлолюбних чагарників, на вирубах і згарищах. В свіжих і вологих типах лісу, біля боліт, на берегах річок. Найбільші зарості ожини є у лісах Житомирської, Київської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Сумської, Чернігівської областей.
Ожина – лікарські властивості
В ожині дуже багато корисних речовин. Це і аскорбінова кислота, глюкоза, сахароза, фруктоза, а також тіамін і каротин. Вітамінів групи Р в ожині більше, ніж у малині. Містить ожина вітаміни А, В1, В2, С, Е, а також залізо, біофлавоноїди, пектинові речовини, органічні кислоти.
Ожина в лікувальних цілях застосовується досить давно. Сучасні вчені стверджують, що якщо вживати ягоди щодня, можна ефективно захистити себе від розвитку пухлинних захворювань.
Визнається користь ожини і в народній медицині. Фенольні сполуки мають проти склеротичну дію і сприяють зміцненню судин. Антоціани, катехіни, лейкоантоціани і флавоноли володіють протизапальними властивостями. Тому так корисна ожина при застудах, пневмонії, гарячкових станах: вона швидко знижує температуру тіла, втамовує спрагу, знімає запалення. Корисна ожина і для кишечника, а також при циститі та інших проблемах з нирками. Пектин, що міститься в ягодах ожини, виводить з організму солі важких металів і стронцій.
Корисні не тільки ягоди в ожини, а й листя. Листя ожини багаті вітаміном С, дубильними речовинами, мінералами і амінокислотами. Вони добре активізують травлення, а їх відваром також лікують екзему і запалення шкіри. Чудово відвар листя допомагає при ангіні і стоматиті. А також при патологічному перебігу клімаксу і спайкової хвороби (після операцій).
Надають листя ожини корисні властивості при розладах нервової системи і проблемах з серцем. Настій з листя надає загоювальну, сечогінну, протизапальну дію. Дуже ефективно полоскати ним ротову порожнину при стоматитах, проблемах з яснами, карієсі.
Кашка з листя ожини допомагає при ранах, ударах, наривах. Нею лікують екзему, лишаї, трофічні виразки та інші шкірні захворювання.
Як використовують ожину?
Колись з листя ожини варили дуже смачний і ароматний чай. Для цього його потрібно було закрити у темному посуді, дочекатися повного занепаду, а потім висушити на повітрі. Для приготування чаю листя слід заварити окропом і дочекатися 5-10 хвилин. Такий чай не просто смачний, але і корисний при цукровому діабеті, він покращує обмін речовин і відмінно тонізує.
Чай з ожини є добрим замінником справжнього китайського чаю. Під час Першої світової війни в деяких країнах збирали листя ожини для виготовлення чаю для потреб армії, де він з успіхом застосовувався від проносів і дизентерії.
Заварювати як чай можна і ягоди ожини. Це чудовий загально зміцнювальний і заспокійливий засіб, особливо для жінок у період клімаксу.
Ожину можна заморожувати. Так вона зберігає майже всі свої першочергові корисні властивості, і в будь-якому разі набагато краще, ніж після термічної обробки (варення або джем). У кулінарії ожину використовують для приготування мармеладу, киселю, компоту, соку, а також з нього готують лікери і настоянки.
