У Львові чимало вулиць і навіть цілих дільниць, забудованих у функціоналістичному стилі. Вже багато написано про забудову на Саксаганського, Левицького, Стрийській чи Дорошенка, але Львів досі ховає в собі маловідомі вулиці з не менш красивими будинками цього стилю.
Загальний вигляд вул. Лижв’ярської фото М. Ляхович
Серед таких – вулиця Лижв’ярська. ЇЇ ви не знайдете в найвідоміших статтях про так звані «львівські люкси» і не побачите на гугл-карті функціоналістичних вілл. Вуличка сховалась між двома парками Культури та Стрийським, і простягається паралельно однойменній до парку вулиці.
На ній серед садів ховаються функціоналістичні вілли. Попри сади, які типові для цього стилю, ці будиночки мають ще одну особливу перевагу – панораму Львова у своїх вікнах, адже вулиця знаходиться на пагорбі, одразу над парком Культури.
Будинок на вул. Лижв’ярській, 30, (на світлині видно типові функціоналістичні сходи, заокругленої форми) фото М. Ляхович
Вулиця отримала свою назву від терміну “лижвярство”, або ж ковзанярство, оскільки неподалік, у Стрийському парку, розташовувалась ковзанка Львівського Ковзанярського Товариства.
Будинок на вул. Лижв’ярській, 26, фото М. Ляхович
Вулицю почали зводити у 1928–1930 роках, власне, в самому розпалі функціоналістичної забудови Львова. У 1936 році вона отримала назву «Лижвярска»(Łyżwiarska).
Будинок на вул. Лижв’ярській, 18, (на світлині видно типові для стилю вікна) фото М. Ляхович
У 1943 році носила ім’я австрійського винахідника Йозефа Хардтмута або Хардтмутгассе.
У липні 1944 року її було перейменовано на Лижварську. У 1991 році вулиця отримала свою сучасну назву – вулиця Лижв’ярська.
Будинок на вул. Літній, 19, ( на світлині – типові для стилю поруччя) фото М. Ляхович
Кілька будинків у стилі функціоналізму розташовані і на прилеглій вулиці Літній.
Вулиці Літня(колись Одровонжів) та Лижв’ярська в міжвоєнний період належали до одного житлового району, що мав напівофіційну назву “Стрийське узгір’я”.
Під’їзд на вул Стрийській, 48, на світлині видно типове для стилю декорування сходів, фото М. Ляхович
Зараз це район вул. Літньої і Лижв’ярської, а також кілька будинків на вулиці Стрийській.
На Літній серед зелені під номером 4 заховався так званий будинок скульпторів. Це була оселя відомого львівського скульптора Яніни Райхерт-Тот. Мисткиня працювала у Львові та Кракові.
Будинок на вул. Літній, 4, так званий будинок скульпторів,
Її творчості була притаманна релігійна тематика, вона оздоблювала львівські костели. Створила власний стиль, що прямував до тектонічності, конструкції і ритму. Працювала у царинах монументальної, монументально-декоративної, станкової скульптури, займалась дрібною пластикою.
Яніна Райхерт-Тот
Після війни у цьому будинку мешкав скульптор Євген Дзиндра.Один з найкращих львівських скульпторів середини XX. Митець створив цілу галерею портретних погрудь: Тараса Шевченка, Івана Франка, Василя Стефаника, Соломії Крушельницької, Людвіга Ван Бетховена, Поля Робсона, Миколи Леонтовича. Дзиндра також є автором кам’яних левів, що стоять на площі Ринок біля львівської Ратуші.
Євген Дзиндра
Мало хто знає, що пропри красиві будинки та відомих людей, що мешкали в околицях Лижв’ярської, вулиця має і потойбічних сусідів, саме при закінченні Лижв’ярської, де вона переходить в парк Культури – розміщувалось старе львівське кладовище 17 століття, що носило назву «Cтрийське».
Цвинтар розташовувався у нижній частині сучасного Стрийського парку між вул. Стрийською, вул. Домбровського, вул. Пуласького та дорогою, що йшла поза пам’ятником Яну Кілінському до бічної в’їздної брами парку.
Стрийський цвинтар закритий у 1823 році, натомість того року було відкрито «Новий Стрийський цвинтар» у верхній частині вул. Стрийської, з правого боку, який зайняв територію між сучасними вул. Стрийською, вул. Героїв Майдану і вул. Лижв’ярською. Він остаточно знищений у 1970-х роках. Та ще до приходу радянської влади – цвинтар занедбали, чимало нагробних плит використали для будівництва, а гробівці на Стрийському цвинтарі стали притулком банди, яка тероризувала околицю Львова в ті часі.
