Заощаджені на опаленні, гарячій та холодній воді гроші уряд поверне до держскарбниці
Кабінет міністрів України, згідно з постановою №300, прийняв рішення з першого травня цього року розраховувати субсидії по-новому. Так, знижка тепер не покладена українцям, які під час опалювального сезону оформили субсидії, але мають заборгованість як мінімум два місяці. Крім того, якщо раніше до бюджету повертали тільки переплату за опалення, згідно з новим документом, з рахунків українців спишуть переплату за холодну і гарячу воду, пише “Сегодня”.
Що повернуть до бюджету
Субсидія призначається на соціальну норму споживання. Якщо витрачати менше норми, але платити “обов’язковий платіж”, з’явиться переплата. Раніше така переплата переходила на наступний місяць. Тобто економити було вигідно – якщо цього місяця витратити менше, то наступного якнайменше заплатити. Після прийняття постанови Кабміну №300, кожні півроку переплата за холодну і гарячу воду повертатиметься до бюджету. А в опалювальний сезон з рахунків українців також спишуть і переплату за опалення. “Згідно з постановою, переплата за холодну і гарячу воду наприкінці сезону, на який призначалася субсидія, буде повернута до бюджету”, – роз’яснили на гарячій лінії Кабінету міністрів.
Виняток зробили для українців, які опалюють будинки або квартири газом або електроенергією. На їх рахунках залишать переплату, еквівалентну вартості 100 кубометрів газу або 150 кВт*год електроенергії, решту – спишуть. Наприклад, минулої зими на опалення будинку площею 70 квадратів давали 385 кубів газу. За опалювальний сезон держава дає знижку на 2310 кубометрів.
Якщо замість 385 витрачати 300 кубів, за шість місяців збереться “зайвих” 510 кубометрів, а сума переплати досягне 3500 гривень. Від зекономленої суми на банківську карту субсидіанта перерахують 690 гривень, решту повернуть до державного бюджету.
Якщо родина використовує для опалення електроенергію, їм повернуть суму 174 гривні.
Зазначимо, ще кілька місяців тому в Кабінеті міністрів закликали субсидіантів економити для того, щоб наступного місяцяі платити менше. Зараз же ті субсидіанти, які економили і витрачали менше тепла, холодної та гарячої води, скаржаться, що опинилися ні з чим.
Боржників залишать без знижок
З першого травня призначаються субсидії на наступний сезон – з травня по жовтень. Якщо органи соціального захисту отримають інформацію про те, що у субсидіанта є заборгованість за комуналку як мінімум за два місяці, субсидію не продовжать.
До слова, за даними Держстату, станом на квітень 2017 року українці заборгували за опалення і гарячу воду більше 10,4 мільярда гривень, за газ – 7,1 мільярда, за воду – 2,5 мільярда гривень. У типовій багатоповерхівці комунальні рахунки не закриті у кожної п’ятої квартири. Найчастіше борги накопичують за зиму, а влітку погашають.
Якщо боржник хоче отримати знижку, потрібно принести до місцевого органу соціального захисту квитанції про сплату заборгованості або документ, який свідчить про реструктуризацію боргу.
До речі, у боржників за рішенням суду можуть заарештувати квартиру, машину або будь-яке інше майно в рахунок боргу. Минулого року, згадує юрист Олександр Плохотнік, в Луцьку у одного з боржників заарештували квартиру, а після продали її на державному аукціоні. Власники житла не оплачували “комуналку” багато років. Згідно із законом, Олександр Плохотнік зазначає, стягнути у боржника можна “комуналку” за три роки. Квартиру продали приблизно за 450 тис. гривень, 50 тис забрав “ЖЕК”, а решту суми віддали власникам проданої квартири.
Нагадаємо, наразі на розгляді парламенту знаходиться законопроект “Про житлово-комунальні послуги”. Документ необхідно прийняти для роботи Фонду енергоефективності. Як зазначає віце-прем’єр Геннадій Зубко, законопроект знаходиться на постійному моніторингу міжнародних партнерів України. За словами заступника голови парламентського комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Олени Бабак, в законопроекті є спірний момент – українців з боргами за комуналку планують зобов’язати платити пеню. Пеня нараховується після 20 числа кожного місяця. Так, якщо прострочити платіжку на 10 днів, доведеться заплатити на 1% більше (0,1% від суми боргу на день).
На українців чекає абонплата за газ, короткий опалювальний сезон і нові норми споживання
Нацкомісія, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики та компослуг, кілька тижнів тому призупинили своє рішення про введення абонплати на газі. Після введення абонентської плати кубометр блакитного палива повинен був подешевшати з 6,8 до 6 гривень, крім того, щомісяця довелося б платити окремо за транспортування і розподіл газу (абонплату) – від 38 до 288 гривень. Сума залежить від типу лічильника і міської інфраструктури. Більшість українців встановили газові лічильники G4 (вони враховують 85% від усього обсягу споживання). Кияни з таким приладом обліку повинні були заплатити абонплату 67,2 гривні, без лічильника – 44,8 гривні. У Харкові абонплата становила 88,8 гривні з лічильником і 59,2 гривні без нього. Середня по Україні абонплата – 90 гривень. Найдорожче в Закарпатській області, 204 гривні з лічильником і 136 гривень без нього.
Уряд розкритикував це рішення в тому числі через те, що субсидія абонентської плати не покриває. У постанові №300 Кабмін передбачив субсидію окремо на “транспортування і розподіл” (т.зв. абонплата) і окремо на сам газ. Це означає, що після того, як НКРЕКП відновить рішення про введення абонентської плати, українці з субсидіями нововведення на собі не відчують. Платити за комуналку, як і раніше, доведеться певний відсоток від доходу (приблизно 15% від сукупного доходу родини).
Уже наступного опалювального сезону на українців чекає неприємний сюрприз. Опалювальний сезон для родин, які самі опалюють свої будинки і квартири, скоротили на цілий місяць. Якщо раніше субсидію нараховували з 1 жовтня по 30 квітня, вже цього року знижку даватимуть з 15 жовтня по 15 квітня. Якщо почати топити раніше – за використаної на опалення кубометрів газу або кВт*год електроенергії доведеться платити самостійно.
Крім того, норми споживання тепла скоротили, а значить, зменшиться і розмір субсидії. Новий норматив – 5 кубометрів газу на опалення квадратного метра – набув чинності першого травня. Минулої зими субсидія покривала 330 кубів на опалення квартири площею 60 квадратних метрів, вже наступного опалювального сезону “комунальну знижку” нараховуватимуть тільки на 300 кубів. Якщо при цьому продовжити спалювати 330 кубів, 30 кубів доведеться оплачувати без субсидії. За діючого тарифу – це ще 204 гривні.
У квартирі такої ж площі з центральним опаленням субсидія покриватиме замість 3,28 всього 2,5 Гкал тепла. Якщо не скоротити споживання, за 0,7 Гкал доведеться платити без субсидії. У Києві такий обсяг тепла обійдеться в 1411 гривень.
