Дівчинка у вишиванці під час святкування Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2014 року (ілюстраційне фото)
Верховна Рада ухвалила за основу законопроект про квоту для української мови на телебаченні. Якщо документ пройде друге читання, то кількість обов’язкового контенту українською на загальнонаціональних телеканалах встановлять на рівні не менше від 75%, а на регіональних – на 50%. «Опозиційний блок» та майже весь склад груп «Відродження» та «Воля народу» не дали голосів. Опоненти цієї ініціативи кажуть, що мовної проблеми в Україні немає, а спершу слід навести лад в економіці. Натомість ініціатори законопроекту наполягають, що квоти – це дієвий спосіб підтримати державну мову в медіа.
І через три роки після Євромайдану українське телебачення залишається російськомовним, говорить співавторка законопроекту, голова комітету з питань інформаційної політики Вікторія Сюмар. А квоти на радіо вже засвідчили свою ефективність, тож варто їх застосувати і в телеефірі, говорить вона.
«Зрозуміло, що українською мовою не будуть говорити російські актори. Це означає, що українців на українському телебаченні значно більше стане і виробників українського контенту на українському ТБ теж буде більше», – сказала Сюмар в кулуарах Верховної Ради.
Законопроект передбачає, що на загальнонаціональних каналах україномовний контент має становити, щонайменше, 75% контенту. Для регіональних частка менша – 50%.
Відтак, вважатиметься, що програма вийшла українською, якщо всі репліки ведучого були саме державною. Допускаються без дублювання репортажі з місця подій без коментарів диктора, нерегулярні виступи гостей ефіру іноземною мовою, іншомовні пісні, що використовуються як музичний супровід. А от на іномовлення, тобто ефір на закордон та на тимчасово окуповані території, квотування не поширюватиметься, йдеться в тексті законопроекту.
Зараз найменше контенту українською в «Інтера» та «України» – дослідження
Для більшості телеканалів буде нескладно прийняти цей закон, якщо ухвалять у цілому, адже вони й так дотримуються його вимог, говорить Сергій Костинський, член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.
Його відомство провело попередній моніторинг ефірів загальнонацінальних телеканалів і виявило, що серед найменш україномовних – «Інтер» та «Україна». У них частка контенту державною мовою – лише по 26%.
Цей закон може піти вже торованим шляхом закону про квоти на радіо – деякі законодавці норми щодо телепростору змінять за аналогією, говорить Костинський.
«Закон буде діяти щодо ліцензіатів Національної ради, це компанії, які отримали ліцензії на мовлення, це резиденти України», – пояснює Костинський у коментарі Радіо Свобода.
Депутат і лідер Меджлісу Рефат Чубаров висловив побоювання, що ця ініціатива може нашкодити кримськотатарській мові в ефірі телеканалів. Утім, автори тексту запевнили, що вона буде включена до української квоти.
«Отже, укріплюємо українську державу мову і надаємо можливість зберегти й розвивати мову корінного народу України – кримськотатарського», – сказав Рефат Чубаров.
Мовна політика: думки депутатів та експертів
Питання квот на телебачення та загалом української мови – провокаційне і не на часі, сказав Радіо Свобода один із керівників «Опозиційного блоку» Олександр Вілкул. На його думку, зараз слід зосередитись на проблемах економіки.
«Нас постійно відволікають якимись шоу: то перейменування, то проблемами мов. У нас немає мовної проблеми в країні, немає!» – сказав Вілкул.
Не варто розставляти пріоритети між економікою та мовою, вважає депутат від «Народного фронту» Юрій Береза. В Україні має бути панівною державна, а щодо інших мов можна застосовувати закон, говорить він.
«Я в 93-му році повернувся з Росії, і розмовляв лише російською мовою. У вас є запитання до моєї української? А коли великі державні мужі ставлять питання, що не можуть розмовляти українською, то геть туди, де російська є основною. Це дискусія надумана», – говорить Береза.
Перевагу цих квот можуть відчути споживачі регіонального телебачення на сході й півдні, де у маленьких селищах живе багато україномовного населення, вважає Роман Головенко, експерт Медіа групи РПР та юрист Інституту масової інформації. Проте текст законопроекту поки є надто громіздким, і його слід спростити для чіткішого розуміння, вважає він.
«Наприклад, там є норма про те, що контент також має бути субтитрований. І, я боюсь, щоб так не проінтерпретували, що вся українізація буде зведена до того, що все буде із субтитрами», – сказав Головенко в коментарі Радіо Свобода.
Цей законопроект матиме перехідний характер. Тобто, коли ухвалять базовий законопроект про мову (у Раді зараз опрацьовуються три його варіації), він витіснить собою квотний, говорять ініціатори.
