Верховна Рада включила до порядку денного сесії президентський проект закону щодо реалізації права змінити громадянство. За нього проголосували 234 нардепи. Якими є ризики цього законопроекту?
Гостя студії «Громадського радіо» — Ольга Поєдинок, кандидатка юридичних наук.
Ольга Поєдинок: Цей законопроект називається «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо реалізації права змінити громадянство». Як ви знаєте, Конституцією закріплено право на зміну громадянства і в такий спосіб президент намагається врегулювати цю процедуру зміни. Це для того, аби в людини не накопичувалися громадянства, а вона могла зробити вибір.
Андрій Куликов: Я завжди був упевнений, що у нас заборонене подвійне громадянство.
Ольга Поєдинок: Воно і не дозволене, і не заборонене. Діє принцип єдиного громадянства, котрий означає відсутність громадянства окремих адміністративних територіальних одиниць. По-друге, якщо в громадянина України є ще іноземне громадянство, то він у правовідносинах з Україною вважається винятково українським громадянином.Ця частина не змінилася. В статтю 2 Закону України «Про громадянство України» зміни не пропонуються. Вони в основному стосуються процедури втрати, тобто припинення українського громадянства з ініціативи української держави у тому випадку, якщо громадянин України добровільно набув громадянство іноземної держави. Але є ряд інших нововведень, стосовно яких ввечері висловилося Головне науково-експертне управління Верховної Ради. У них є сумніви щодо відповідності цього законопроекту міжнародним зобов’язанням України за конвенціями з попередження випадків відсутності громадянства. Тому що у міжнародному праві це вважається більшою небезпекою, ніж наявність в особи двох, трьох чи більше громадянств.
Тетяна Трощинська: Все це виникло не просто так, адже була гучна справа щодо обвинувачення голови ДФС Романа Насірова, в якого виявився паспорт громадянина Британії. Були і раніше подібні випадки. Тут виникає питання процедури, тому що частину людей звинувачують в корупційних злочинах, частину — ні, але у них при цьому є паспорти інших країн. І якась процедура їх виявлення з боку України не була помічена.
Ольга Поєдинок: Ідея цього законопроекту, як ви правильно зазначили, пов’язана із названими вами випадками. Дійсно, є деякі нововведення стосовно цього. Наприклад щодо того, коли особою іноземне громадянство було набуте недобровільно, але вона активно ним користується.
Тетяна Трощинська: Очільниця Global Ukraine Віолета Москалу від імені частини закордонних українців досить обурено написала, що ця ідея позбавляє їх можливості мати громадянство країни, в якій вони проживають, і разом з тим ще бути громадянами України. Другий аспект — у нас є ситуація примусового отримання для частини кримчан громадянства Росії на анексованому півострові. Що в такому випадку робити людям?
Ольга Поєдинок: Звичайно, виникає занепокоєння у цьому контексті. У випадку з Кримом це занепокоєння дещо менше, адже є закон, що стосується тимчасово окупованої території. В ньому вказано, що набуття російського громадянства кримчанами є примусовим і не призводить до втрати українського. Я бачу іншу проблему. Із прикінцевих положень цього законопроекту них слідує, що після набрання законом чинності всі громадяни України, які мають паспортні документи іноземних держав, зобов’язані впродовж 6 місяців з дня набрання чинності зробити вибір. У цьому контексті нам треба згадати про наш Захід, про тих українців, котрі мають польські паспорти, угорські, румунські. Цілі села в Україні мають таку ситуацію. І ми зараз втратимо велику кількість громадян. Наші ж сусіди, крім РФ, йдуть іншим шляхом — шляхом поширення свого громадянства закордоном.
