Суд чотири дні слухатиме думки сторін. Експерти: все може затягнутися
Міжнародний суд ООН у Гаазі в понеділок розпочав розгляд позову України до Росії — Київ звинувачує країну-агресора в підтримці і фінансуванні тероризму на Донбасі, а також у расовій дискримінації в Криму. На цьому тижні судді ознайомляться з аргументацією сторін. “Сегодня” з’ясувала, якого вердикту очікувати, коли це може статися і який результат це принесе.
ЧОТИРИ ДНІ НА СУД.
Перший етап роботи над поданим 16 січня позовом триватиме чотири дні. Як розповіли “Сегодня” юристи-міжнародники, за процедурою, за цей період звинувачення — Україна — представить суду свої аргументи, зажадає на час суду у обвинуваченого — Росії — припинити злочинні дії (подальшу підтримку бойовиків), а сама Росія отримає можливість захистити себе. Тобто обговорення поки навіть не стосується основних претензій. “Розглядається лише питання забезпечення в основній справі. Тобто Україна подала заяву про введення тимчасових заходів — приписів Росії утриматися від якихось дій до фінального рішення. Росія відповість, а суд вже прийме рішення. На цьому етапі у нас непогані шанси”, — говорить юрист з міжнародного права Дмитро Шемелін. Такий статус нинішніх слухань підтвердила речник МЗС Мар’яна Беца, додавши: рішення можна чекати через місяць.
Що ж стосується основної справи, то до неї візьмуться після рішення щодо тимчасових заходів. На думку Шемеліна, у обох сторін поки немає чіткої аргументації, є тільки обвинувальна частина. “Я хочу чітко наголосити, в чому ми звинувачуємо Росію. За підтримки РФ були здійснені такі акти тероризму: збиття літака малайзійських авіаліній, обстріли житлових районів Маріуполя, коли вбили 30 людей, обстріли житлових районів Краматорська, знищення цивільного пасажирського автобуса у Волновасі, вибух під час Маршу єдності в Харкові”, — розповів про першу частину обвинувачень міністр закордонних справ Павло Клімкін. У другій частині йдеться про порушення прав кримських татар на анексованому півострові.
ТЕРМІНИ І ШАНСИ.
Якщо говорити про основну справу, то думки експертів розійшлися і в питанні вердикту, і в питанні термінів. Український дипломат Богдан Яременко зазначив, що йдеться скоріше про роки засідань, ніж про місяці. Таку думку висловив і глава Мін’юсту Павло Петренко, який заявив, що традиційно такі справи розглядаються 5-7 років. “Це дійсно так: більшість справ у цьому суді, затягуються на роки. І кілька років не буде жодних конструктивних рішень, — каже експерт-міжнародник Андрій Бузаров. — За результатами говорити ще складніше — є досвід, наприклад, Грузії, якій не вдалося там відстояти свої інтереси”.
Шемелін додає, що суд взагалі може відмовитись від розгляду справи і послатися на те, що це не його компетенція. Так, наприклад, сталося у випадку з Югославією, яка подала позов проти 10 країн НАТО в 1999 році.
“Міжнародний суд приймає тільки ті справи, за якими є явно виражена згода сторін. Зараз ця згода є в двох конвенціях, на які посилається Україна. Але там загальне формулювання, і нам потрібно буде показати, що наш випадок підпадає під ці документи. Наприклад, суд може сказати, що не бачить спору про расову дискримінацію і судитися тут немає про що”, — вважає юрист.
Політолог Володимир Фесенко відокремлює питання тероризму від дискримінації і каже, що у них різна ймовірність схвалення: “У закидах щодо порушень прав людини багато резонансних фактів, і в цьому плані у нас багато шансів на вердикт суду на нашу користь. Щодо тероризму складніше — йдеться про гібридну війну, і РФ діє не прямо”, — підсумував Фесенко.
За словами експертів, якщо суд таки визнає РФ винною, то Україна зможе вимагати у неї сплатити завдані збитки або в іншому випадку все міжнародне майно РФ (будівлі посольств, предмети на виставках за кордоном, літаки державіакомпаній, судна тощо), за міжнародним правом, може бути заарештовано.
Суди: геноцид і викрадені діти
Зазначимо, що позов у суд ООН – далеко не перша претензія до РФ з боку України. Так, сьогодні готується позов до президента РФ Володимира Путіна і його найближчого оточення в Міжнародний кримінальний суд (МКС), який також знаходиться в Гаазі. Він, нагадаємо, створений для розслідування геноциду, військових злочинів і злочинів проти людяності. Однак торік Путін заявив, що його країна не ратифікувала Римський статут, за яким працює МКС, а значить, визнавати рішення цієї інстанції РФ не буде. Ситуація ускладнюється ще й тим, що Україна досі не ратифікувала документ.
Україна також направила п’ять позовів до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), і ще один, за словами Петренка, на підході. Вони стосуються окупації Донбасу, порушень прав людини в Криму і заборони Меджлісу. Останній же позов стосується викрадення прикордонниками РФ українських дітей (вони пропустили автобус з дітьми Донбасу на нібито оздоровлення в РФ). При цьому конституційний суд РФ у 2016-му постановив, що в рішеннях ЄСПЛ останнє слово за ним, а значить, Росія може їх не виконувати.
