Як кажуть: не було б щастя, та ДБР допомогло!
Одразу скажу: засуджую обшуки та застосування сили в Музеї Івана Гончара.
Проте, у статті про інше.
Отож, декларування політиків (спасибі Держдепу та Євросоюзу) показало, що у приватних колекціях восокопосадовців, а особливо у так званих політичних олігархів, справи набагато кращі, аніж в українських музеях.
Щоб оцінити культурні скарби у приватних колекціях наших політиків та олігархів варто згадати ще Дмитра Табачника і Віктора Януковича, Віктора і Петра Ющенків.
А нині своїми мистецькими смаками подивував кум Путіна Віктор Медведчук. Він задекларував більше 500 картин відомих художників, сотні унікальних стародруків та видань, серед яких “Апостол” Івана Федорова 1574 року, “Граматика” Смотрицького 1648 року, “Опис України” Боплана 1660 року….
Найбільша колекція Медведчука із числа картин російських художників – 110!
Цікаво, що і у Петра Порошенка в меншій від Медведчука колекції культурних скарбів є теж мистецька фішка – десятки картин визначних російських художників 19-20 століття.
Так от, чому я про це зауважив лише сьогодні?
Тому, що вчорашні неадекватні дії ДБР дали змогу побачити і простому народу ( щоправда недовго) на унікальну колекцію картин Порошенка.
А тепер лише уявіть такий перебіг подій:
Ющенки, Медведчук, Порошенко про Ахметова, Коломойського, Пінчука іншим разом, ініціюють і фінансують реставрацію національного художнього музею, до якого страшно і сумно підходити, а потім дарують свої картини головній мистецькій скарбниці України.
Так у свій час зробили наші українські меценати Тарновські, Ханенки, Терещенки та дослідники Хвойка, Біляшівський …
Бо як вчить наша головна українка – Леся Українка:
“Соntra spem spero – Без надії сподіваюсь!”
П.С.
Принагідно інформую, що я і мої колеги по “Рідній країні” за останні кілька десятків років подарували меморіальні експонати, рідкісні книги, картини до Музеїв:
Грушевського в Києві, Шевченка в Києві, Каневі, Переяславі та Тирасполі, Лесі Українки в Колодяжному, Києві, Ялті, Сурамі, Сковороді – в Чорнухах, Гоголю – у Василівці, Котляревському – у Полтаві,Симоненку на Полтавщині, Старицькому, Піддубному, Нечуй-Левицькому – на Черкащині…
