Я часто працюю з клієнтами, які будують дисфункційні стосунки і, як наслідок, вони потерпають від емоційного (чи й фізичного) насилля.
Основною проблемою роботи з насиллям є те, що люди, які від нього страждають, насправді погано його ідентифікують. Тому вони не помічають і навіть виправдовують насилля (з серії “б’є значить любить” або “я був важкою дитиною, треба ж було мене якось виховувати”). Адже зазвичай вони жили у цьому всьому з дитинства і для них за довгі роки таке відношення стало нормою.
Тоді ми мусимо складати список про те, що:
⚡️коли тобі небезпечно жити з людиною – це насилля
⚡️коли тебе зраджуюють – це насилля
⚡️коли від тебе ігнорують – це насилля
⚡️коли тебе критикують – це насилля
⚡️коли тебе зневажають – це насилля
⚡️коли засуджують твої потреби – це насилля
⚡️коли свободу обмежують – це насилля
⚡️коли тебе знецінюють, принижують і висміюють – це насилля
⚡️коли погрожують покинути – це насилля
⚡️коли на тебе тиснуть і змушують – це насилля
Потім ми підводим риску і пишемо, що здоровий стосунок це:
?де безпечно
?де люблять
?де дбають про твої потреби
?де є довіра
?де підтримують
?де допомагають
?де ти можеш говорити про свої почуття і потреби без осуду
?де є взаємоповага
?де на твої особисті межі зважають
Потім людина може носити цей список з собою як нагадування і тоді вона може вчасно помітити, що відбувається щось не те і вийти з дисфункційного стосунку.
Та й коли більше людей буде називати насилля насиллям, то дуже багатьох психологічних травм вдасться уникнути, а багатьом дітям пощастить мати здорових та добрих батьків.
Mariana Franko
Підписатися на канал та отримувати наступні дописи можна тут:
https://t.me/MarianaFranko
