Якби я зараз проводила лекцію на тему негативних емоцій, то передмова до неї звучала б приблизно так: «Хлопчики не плачуть, у них просто розвивається гіпертонія у 40 років, а хороші дівчатка не зляться, лише чомусь постійно опиняються у ролі жертви».Працюючи психотерапевтом, я помітила, що є одне запитання, яке дуже часто ставлять мої клієнти. Воно звучить приблизно так: «Як мені давати собі раду з своїми негативними емоціями та переживаннями?» – люди тікають від тривоги, забороняють собі злитися та витрачають неймовірні зусилля, щоб інші не помітили їхнього пригнічення та переживань, а це часто переростає у депресії та тривожні розлади. До прикладу, одна моя юна клієнтка, була на межі клінічної депересії через те, що тривалий час переживала сильне незадоволення своєю сімейною ситуацією, але не могла собі дозволити висловити його, адже вона дуже не хотіла образити близьких. У результаті, вона змушена була стримувати себе та пригнічувати усі свої емоції. З часом таке постійне пригнічення досягнуло межі депресії і вона змушена була звернутися до психотерапевта.
Аби запобігти таким проблемам, я вирішила, що буду проводити відкриті лекції, тренінги та якомога більше писати саме про емоційний інтелект (EQ), щоб люди не доводили себе до таких важких станів. Адже завжди легше запобігти ніж потім лікувати.
Що ж таке цей емоційний інтелект і чому необхідно його розвивати?
Нумо розбиратися. Термін «інтелект» у широкому розумінні – це здатність вирішувати певні завдання. Так, наприклад, якщо ми добре вміємо вирішувати логічні завдання, про нас скажуть, що у нас добре розвиненений логічний інтелект, якщо легко оперуємо словами – вербальний, якщо ж нам легко вдається музикувати – музичний інтелект. Те ж саме стосується і емоційного інтелекту – по суті, це здатність вирішувати будь-які виклики пов’язані з емоціями. Його визначення звучить так: «Емоційний інтелект – це вміння усвідомлювати, розуміти та управляти власними емоціями, а також вміння розуміти емоції інших людей та управляти емоціями інших».
Проте, якщо правил матиматики чи граматики нас навчали більше 10 років школи, то науки емоційного інтелекту раніше не навчали ніде. Адже вважалося, що емоційна сфера є ірраціональною, такою, що не піддається жодним правилам і тому її неможливо вивчити. Проте сучасні дослідження довели, що це не так, емоційний інтелект можна розвинути, більш того, за даними Гарвардського університету професійна успішність людини на 85% залежить від soft skills (так званих м’яких людських навичок, які належать до сфери емоційного інтелекту) і лише на 15% від hard skills (технічних чи професійних навичок)!
Джерело: https://www.nationalsoftskills.org/the-soft-skills-discon…/…
Як же розвивати емоційний інтелект та навчитися керувати власними емоціями? Найпростіше та найефективніше – відвідувати семінари, тренінги на цю тематику, записатися на індивідуальні заняття до психолога чи коуча, щоб отримати фаховий зворотний зв’язок щодо вашої унікальної ситуації. Можна також працювати над емоційною компетентністю самостійно – знайомитися ближче зі своїми емоціями, вчитися їх усвідомлювати, називати і лише тоді управляти ними.
Як розвивати емоційний інтелект самостійно?
Для самостійного розвитку емоційного інтелекту, я пропоную спершу ознайомитися з інформацією про базові емоції. Найновіші наукові дослідження стверджують, що вродженими у нас є лише чотири емоції – гнів, страх, сум та радість. Кожна з цих базових емоцій покликана допомогти нам вижити у цьому складному світі та сигналізує про щось важливе для нашого організму: гнів – про те, що наші межі порушують, страх – що ми не почуваємось у безпеці та потребуємо більше підтримки, сум говорить, що ми переживаємо втрату чогось важливого, а радість – що у нас усе йде добре. Як бачите негативних емоцій у нас більше і як би це дивно не звучало, вони, як добрі друзі, підказують нам надзвичайно важливу інформацію, щоб ми могли впоратись зі ситуацією. Адже тільки добрий друг скаже вам правду, якою б неприємною вона не була.
Коли емоції шкодять
А тепер розглянемо ситуації, коли емоції стають некорисними на прикладі такої емоції як злість. Зазвичай проблеми починаються тоді, коли людина намагається уникнути злості, не розуміючи її біологічної суті. Тоді людина думає щось на кшталт: «Якщо я злюся, це означає, що я зла людина». Але ж тепер ви знаєте, що це зовсім не так! Якщо емоція гніву вроджена, то усі люди інколи гніваються чи зляться. Просто хтось вміє поводитись зі своїми емоціями, управляти ними, а хтось – ні.
Навпаки, забороняючи собі відчувати злість, ми замість того, щоб вирішити проблему, на яку вказала нам ця емоція, починаємо злитися на себе за свою злість, і так по колу.
Як бачите, не емоції самі по собі викликають проблеми, проблеми виникають, коли ми не вміємо з емоціями поводитися та накопичуємо їх у собі. Адже у нас є лише два варіанти поведінки з нагромадженими емоціями – якщо ми змушені постійно стримуватись, то нам загрожують психососматичні захворювання, а якщо не стримуємось і «вибухаємо» – проблеми у стосунках.
Кілька ефективних вправ, які можна виконувати самостійно для розвитку емоційного інтелекту
1. РОЗВИВАЙТЕ УСВІДОМЛЕНІСТЬ
Адже лише усвідомивши емоцію та її причину, ви можете вирішити що з нею робити: виразити, відтермінувати, стримати, висловити, трансформувати чи взяти до уваги.
Для цього навчіться відслідковувати та називати свої емоції:
«Я відчуваю Х, у зв’язку з Y». Так ви з часом навчитеся вчасно помічати свої емоції та їхні причини.
2. НАВЧІТЬСЯ ТЕХНІКИ 6 СЕКУНД
Згідно наукових досліджень, саме 6 секунд необхідно для того, щоб минула перша, найсильніша хвиля емоцій і включилась кора мозку, яка відповідає за усвідомленість.
Отже візьміть собі за правило – щойно ви помітите, що переживаєте бурю емоцій, відрахуйте 6 секунд перед тим як відповідати чи починати діяти.
Не повірите, але ця надзвичайно проста техніка дозволяє запобігти великій кількості конфліктів.
3. ВЕДІТЬ ЩОДЕННИК СВОЇХ ТРИГЕРІВ
Привчіть себе записувати ситуації, які вас зачепили чи збентежили, та емоції, які у вас у зв’язку з цим виникли. З часом ви матимете список власних ситуацій-тригерів, які виводять вас з рівноваги, а отже зможете допомогти собі заздалегідь до них підготуватись.
Мар’яна Франко – психологиня, психотерапевтка Психологічної студії “Сенс”, тренерка з розвитку емоційного інтелекту Львівська Школа Емоційного Інтелекту
