Якось справи наші нинішні відсунули великий проект творенння Єдиної Помісної Православної Церкви на третій план. Тим часом, влада активно підтримує Московський патріархат в Україні, а Московський патріархат своїми неадекватними діями активно поширює коронавірус…
Водночас, католики та більшість протестантів готуються у неділю святкувати Великдень, а за тиждень – і православні та греко-католики. І ось тут подумалося чи помріялося: може не варто чекати наступних президентських виборів, щоб кандидати у президенти в церквах промовляли про майбутню долю православ’я замість священників, а нині почати щоденно творити справжню єдину помісну модерну Українську Православну Церкву.
Для цього варто було б:
1. Відмовитися від цінників та торгових мафів у церквах, бо не місце торгівлі у храмі божому. Добровільні пожертви ніхто не відміняє, як це ведеться у католиків, англікан чи лютеран.
2. Дозволити сидіння під час служби, як це прийнято скажімо у братній Грецькій православній церкві.
3. Зупинити середньовічну боротьбу із жіночими хустками чи загалом неправильним одягом, бо це другорядне.
4. Організувати системну освітню, благодійну роботу церковних громад. Тут варто повчитися у протестантів.
5. Активізувати дискусію про перехід на Григоріанський календар та врешті спільно всім християнським світом відзначати наші свята.
6. Просити високопосадовців, політиків і простих чиновників вперше відмовитись від розміщення телевізійної, біг-мордної реклами своїх вітань із Великоднем. Бо у християн, як всім відомо, марнославство – великий гріх, а гроші нині корисні для більш важливих справ, ніж політична реклама.
7. Пропагувати онлай-трансляції богослужінь на час карантину, бо теперішні обставини вказують на те, що Бог спочатку у серці, а потім у церкві.
Блог Миколи Томенка