Зберегти не можна знищити: 8 цікавих мозаїк Львова

Кореспондент сайту 032.ua вирішив відібрати кілька цікавих мозаїк зі списку та розповісти про історію їхнього створення, адже кожен об’єкт по-своєму унікальний.

Більшість представлених мозаїк з’явилися в період радянської доби, що одразу пояснює їхній візуальний вигляд. Хоча мозаїка – жанр древній, з’явився ще за часів Античності, радянські митці передавали сучасні для них смисли, що видно навіть із окремих назв: “Квітка електроніки”, “Зоряний кінь електроніки”, “Інформаційний простір” тощо.

Це химерне поєднання архаїки, комуністичних ідей про світле майбутнє та сучасного Львова, який все менше нагадує самого себе 50-річної давності, можна легко відчути, уважніше придивившись до мозаїчних творів, схованих десь між будинків як центральних, так і віддалених від центру районів міста.

1. Клепарівська, 39-А

Великі мозаїчні панно зі спортивними сюжетами на території спорткомплексу “СКА”, створені у 1970-их. На момент фотографування (2017 рік), вони вже перебували в поганому стані – частина обсипалася, ще частина поросла рослинами. Частину композиції взагалі зафарбували сірим в ході декомунізації.

2. Пекарська, 50 та 75

Ці мозаїки, розташовані недалеко одна від одної і належать до цілого комплексу медичних закладів. Щодо першої композиції, за адресою Пекарська, 50 (Корпус Львівської національної академії ветеринарної медицини), то це – рельєфна мозаїка-панно “Пори року”, споруджена у 1996-му році. З чотирьох пір року вдалося втілити тільки дві композиції – “Літо” та “Осінь”. Їхній автор – Сергій Бабков.

Кілька років назад її намагалися чи то “реставрувати”, чи то – знищити, точно невідомо, однак ремонтні роботи, які почали вестися, трішки її пошкодили. На щастя, мозаїку вдалося відстояти.

Друга композиція, за адресою Пекарська, 75 (Навчально-виробнича аптека Львівського медичного університету), це – богиня гігієни Гігіея, яка з’явилася у Львові на початку 1990-их, її автор – Валерій Марчак.

3. Солодова, 3

Винниківський ринок, який раніше називався Личаківським, реконструювали у 1970-их, тоді ж стіни і прикрасили мозаїками. Одна з найпомітніших міститься на стіні біля головного входу – там і досі збереглось мозаїчне панно.

4. Стефаника, 16

Кам’яниця по вулиці Стефаника, 10 пережила насичену подіями та змінами історію. Спочатку, десь із 1910-их, будинок використовувався як театральний заклад, хоча свого часу з театралами сусідувала “Академічна громада” Львова. А наприкінці 30-их і до початку Другої світової війни тут діяли “Учительська крайова спілка” та фабрика фортепіано Міхала Шкельського.

Від 50-их тут починає діяти клуб дозвілля від тресту “Львівгаз” обкому комунальних працівників. Саме тоді за цією будівлею закріпилася його загальновідома назва – “Газ”. У 1960 – 1980-х роках це – Будинок культури будівельників (Клуб будівельників), тоді ж і відкривається новий вхід до Будинку культури за адресою вул. Стефаника, 16а.

Стіни прилеглих будинків прикрашають дві великі мозаїки, зображені на фотографіях: “Львівські будівельники” та “Не забудьте пом’янути” з портретом Тараса Шевченка.

5. Медової Печери, 71

“Мозаїку застосовували в період радянської архітектури, використовуючи орнаментальні композиції з предметно-символьним наповненням та з наративними сюжетами, що в повній мірі чи частково зображають: напрямок, профіль та специфіку роботи установи”, йдеться в одній з наукових робіт про зображену на фотографії мозаїку.

Враховуючи, що геріатричний пансіонат – це притулок для людей старшого та похилого віку, складно сказати, що саме вкладалося в мозаїчні кольори та конфігурації. Однак саме тут кожен може саме для себе подумати, “що мав на увазі автор” і чи мав він щось на увазі взагалі.

6. Мозаїки, розкидані вулицею Володимира Великого (2, 4, 26-а та 52)

Мозаїка “Інформаційний простір” створена у 1981 році художником-живописцем Богданом Сойкою у будинку Торгпреси.

З мозаїкою ж “Океан” за адресою Володимира Великого 26-а вийшла сумна історії. 18 липня цього року забудовники, пообіцявши зберегти художній твір, знесли стіну з мозаїкою.

Однак виконавчий комітет ЛМР наступного ж дня зібрався на засідання та обмежив подальші дії забудовника. Останній зобов’язався виплатити штраф у розмірі 90 тис. грн, відновити мозаїку та частину приміщення віддати під мистецький простір, а саме – під художньо-музичну дитячу школу, площею близько 1000 кв.м. Львів’яни навіть отримали можливість спостерігати за цим процесом онлайн, хоча наразі трансляція недоступна.

7. Лисенка 4

Основні споруди монастиря Францисканок з костелом Найсвятішого Серця Ісуса збудовані у 1877 – 1889 роках, у поєднанні неороманського, неоготичного і аркадового (Rundbogenstil) стилів за проектом Юліана Захаревича.

Над входом до храму у півциркульній арці можна розглянути мозаїчне зображення Христа Благословляючого у багряниці, з державою у лівій руці. Трохи вище – кругла мозаїка-медальйон, на якій зображені готична монстранція (в Католицькій церкві це різновид дароносиці, призначена для адорації — позалітургійного шанування Святих Дарів, освячених у ході Євхаристії) з монограмою Ісуса Христа в оточенні променів, і два херувими.

8. Вулиця М. Некрасова, 59

Мозаїка розміщена на приміщенні школи “Лідер”, використовувалася в архітектурі радянського періоду 1965-1991 рр.

Зазначимо, що повний перелік мозаїчних творів на території міста Львова можна ознайомитись ТУТ.

Додамо, історія з мозаїками на Володимира Великого – не єдина прикрість, яка сталася з творами Володимира Патика. Нагадаємо, що наприкінці літа цього року інший забудовник пошкодив іншу мозаїку Патика, цього разу – із зображенням дівчини на паркані колишнього заводу “Кінескоп”.

Автор: Даниїл Задорожний