Клоуном стати можуть не всі – над цим потрібно багато працювати, адже сміятися над собою може не кожен
Школу лікарняних клоунів започаткували у Львові. Навчитися розважати маленьких пацієнтів медзакладів зголосилися більше 10 людей. Перший тренінг із клоунади тривав три дні. Сьогодні новоспечені веселуни вперше відвідали місцеву дитячу лікарню. Щоправда наразі зі старшими колегами. Про терапію радості – далі у сюжеті 5 канал.
У яскравому вбранні, з червоними носами, повітряними кульками та гарним настроєм. Дарувати радість дітям волонтери заходять до педіатричного відділення місцевої лікарні. У першій палаті – 10-річний Сашко.
Завдяки клоунам хлопчик забуває, що лежить під крапельницею. Мама пацієнта Анна В’язникова усміхається: “Дякуємо, підняли настрій дитині. Тепер в нас більше шансів на одужання”.
“Вони (діти) розуміють, що вони потрібні комусь, розуміють, що дружнє до них ставлення в лікарні, воно сприяє одужанню дітей. Посмішка лікує більше, ніж якісь медикаменти”, – вважає завідувач відділення Львівської міської дитячої лікарні Олег Куксенко.
Разом із досвідченими веселунами – новачки. Наразі вони лише допомагають старшим колегам. Одягнув червоний ніс та вчиться дути бульбашки менеджер із продажів Володимир Семигородський. Про школу клоунів чоловік дізнався із соцмереж.
Зізнається: “З’явилося усвідомлення, що людина має віддавати більше, ніж отримує. І в такий спосіб я хочу реалізувати цю думку. Діти потрапляють в незнайоме для себе оточення, незвичне, лікарняні палати, плюс у них є складне захворювання. І для них важливо повернутися в дитинство”.
А от юристка Олена Велика – вже досвідчений клоун. Це її друга школа клоунади: “Хто не має часу – вони долучаються коштами. Інші можуть долучитися “собою” – то чому ні? Якщо є та годинка часу”.
Тренери розповідають, що стати клоуном можуть не всі. Над цим потрібно багато працювати, адже сміятися над собою може не кожен.
“Ми пояснюємо, що таке рижий і білий клоун, імпровізація, вправи на довіру, пошук клоуна в собі. Вчимося друкувати, кривлятися, будемо шукати в собі маленького дурника, справжнього щирого клоуна. Воно не так важко, як страшно. Бо всі бояться показати себе в іншому ракурсі”, – пояснює тренер Юрій Яцюк.
У Львові лікарняна клоунада працює більше року. Щоразу стати веселими волонтерами охочих дедалі більше.
“Дитина не перестає бути дитиною, коли вона потрапила в лікарню. Їй потрібні позитивні емоції, увага. Їй потрібно, аби хтось приходив персонально для неї. Бо лікарі займаються лікуванням, батьки турбуються, щоб дитина одужала. Їй потрібен друг, який прийде. А клоун прийде, поговорить, вислухає, розвантажить”, – міркує керівник благодійного фонду “Крила надії” Наталія Липська.
Окрім навчання з клоунади всі волонтери проходять психологічні тренінги, щоб відвідувати дітей з тяжкими діагнозами.
