У Львові вп’яте відбувся ретро-велозаїзд “Батяри на роверах”, присвячений львівській батярській міській культурі початку ХХ ст. Центром Львова проїхались близько 40 велолюбителів, серед яких було чимало батярок-дівчат, а також діти та люди літнього віку.
Головною умовою участі у променаді була наявність велосипеда та відповідний зовнішній вигляд. Допускалися різні велосипеди, але перевагу надавали класичним міським моделям, а власник велосипеда мав виглядати у стилі англійської велосипедної моди 30-40-х років XX століття.
На початковій точці маршруту на пл. Митній гостей розважали живою музикою давнього Львова. Перехожі охоче фотографувалися з батярами, а також частувалися безкоштовним лимонадом, яким організатори рятували учасників від спеки.
“Платтю, що на мені мінімум років 40. Капелюшок і сумочку купила спеціально для події. Також зібрала все що було у співробітниць. На ретро-заїзді я вперше. Сама працюю декоратором одягу і мені цікава тутешня атмосфера стародавнього Львова. Це капелюшки, плаття, рукавчики, біжутерія, те що не одягаєш кожного дня”, – каже учасниця заходу Ярина Муравель.
“Велосипед вибирав довго, ходив по ринках. Знайшов на OLX німецький “Марс” 1970-х років за 100 доларів. Думаю коштує значно дорожче, мабуть комусь був непотрібний. Ретро одяг переважно з секонд-хенду. Весь мій образ обійшовся десь у 200 доларів. На велопроменаді уже втретє і батярська культура впливає на мій стиль життя. У повсякденному житті в моєму одязі теж присутні якісь ретро-аксесуари. За професією я психолог і терапевт. Займаюсь реабілітацією алко та наркозалежних, ігроманів”, – розповів учасник велозаїзду Тарас Потурай.
Батяри проїхались 5-ти кілометровим маршрутом від пл.Митної до парку ім. Б. Хмельницького. По дорозі усіх чекав пікнік у саду Державного меморіального музею Михайла Грушевського. На завершення відбулось нагородження переможців серед номінацій: найкращий велосипед, найкращий жіночий та чоловічий образи, найкращі вуса, “Борода Грушевського”. Також у лотереї розігрували ретро-велосипед.
Історія проведення таких заїздів виникла у Лондоні у 2009 і має назву Tweed Run. Сенсом Tweed Run є повернення до витоків велокультури.
“У нас же нічим не гірше від англійців є цілий шмат унікальної батярської культури зі своєю мовою, піснями, кодексом чести, традиціями та одягом”, – зазначають організатори.
Львівські батяри – субкультура, що панувала у Львові з середини 19 по середину 20 століття. Батяри мали особливий зовнішній вигляд, особливу говірку, полюбляли батярську музику, яка завжди була веселою, енергійною, під яку можна було від душі потанцювати та наспіватись в галасливій кнайпі. Батяр любив гарних жінок, міцну випивку, веселий дотеп і гарну гулянку. Коли вони збирались у другій половині дня у Львові ставало значно веселіше – вони любили жартувати та підколювати усіх.
“Батяри з одного боку були волоцюгами і хуліганами. А з другого — дуже елегантними хлопами зі львівських передмість”, — розповідає львівський поет Андрій Панчишин.
