30 травня 1915 р. у Відні народився Богдан Весоловський (рідні, друзі казали – Бонді), творець перших українських танго та фокстротів. З часом родина повернулася в Стрий. Ходив на заняття вулицями, які тоді ще мили милом. Учився Бонді в тій же гімназії, що й Степан Бандера. Вечорами разом із друзями влаштовували концерти під вікнами жіночої гімназії. Був Бонді тапером на забавах. У 19 років написав перше танго, коли закохався у місцеву співачку Ренату Богданську.
З того часу пісні Богдана Весоловського співають і пам’ятають. Хіба ж можна пісеньку Бонді на слова Олександра Олеся «В кафе»?
Після Львівського університету дипломант виїхав за кордон. В Україні ж лишилася кохана – співачка Ірена Ярусевич (Рената). Вони зустрілися через 30 років у Канаді й записали дві пісні.
Від творця українських танго, вальсу та фокстроту до співця «Сонячних кларнет» Тичини – такий шлях пройшов композитор-пісняр Богдан Весоловський. Його пісні «Прийде ще час», «Як тебе не любити», «Чи справді», «Лиш тебе одну» («Ти з любові собі не жартуй») не просто співали у Галичині, вони ставали хітами, а Весоловський був «заборонений». «Про Богдана кажуть, що він повертається в країну, але ті пісні, які він написав у 30-ті роки у Львові, ніколи її не покидали.
Хоч зрідка лунали зі сцени, але співалися вдома, побутували в усній традиції у 1950-1970-х роках. Хоч ім’я автора, який перебував на еміграції в Канаді, не називали. Лише в часи перебудови пісні зазвучали у виконанні ансамблю “Львівське ретро” та співаків Василя Бокоча й Ореста Цимбали, ім’я Весоловського було вперше названо серед тих, хто приніс славу музичній культурі довоєнного Львова. Потім Леся Боровець і “Галицька ревія” заспівали шлягер “Ти і твої чорні очі”».
Богдан Весоловський відійшов у вічність рано – у 56 років, на світанку 17 грудня 1971-го. Його прах дружина перевезла до родинного гробівця у Стрию.
Олег Скрипка відроджує спадщину Богдана Весоловського, видав два альбоми «Серце у мене вразливе» та «Жоржина».
