24 травня робота ювілейної конференції, присвяченої 120-річчю НУБіП, продовжилася на семи секційних засіданнях.
Під знаком цікавих й оригінальних доповідей та наукових дискусій, духу патріотизму пройшла секція «Якість освіти та гуманітарна наука в умовах трансформації суспільства», що охоплювала широке коло питань: освіта, педагогіка, історія, філософія, культурологія, мистецтво, філологія, соціологія, комунікації, психологія. Власне кожне з них було порушене принаймні одним із доповідачів. А завітали вони, щоби поділитися результатами своїх наукових пошуків, подискутувати та знайти однодумців, з різних куточків України і не тільки. Так, ректор Поморської академії у Слупську, з якою гуманітарно-педагогічний факультет має тісну співпрацю, Збігнєв Осадовський, модерував секційне засідання разом із деканом факультету Василем Шинкаруком.
Уже традицією стало відкривати урочисті заходи гімном факультету. Тож після його звучання, представлення президії Василь Дмитрович запросив до слова доповідачів.
Як і завше аудиторія з неприхованою цікавістю слухала голову наглядової ради університету Миколу Томенка, який підняв надважливе питання місії університету в державотворенні. На його переконання, і, впевнена, цю думку поділяли всі присутні на засіданні, ця місія полягає в підготовці фахівців, патріотів і громадян. І в цьому ключова роль належить вихованню і проведенню просвітницької роботи. З уст доповідача лунала критика ідеї прибрати зі змісту навчання у вищій школі вивчення української мови та історії України. Він навів приклади, які спростовують думку, що ми всі добре обізнані з історичними фактами. А ці знання є вкрай необхідними кожному громадянину і патріоту. До того ж зазначені вище курси в університеті носять проблемний характер і не дублюють шкільну програму.
Те, що географічна відстань не створює перешкод у співпраці, став приклад співробітництва між Поморською академією у Слупську та гуманітарно-педагогічним факультетом НУБіП. Власне про вже реальні досягнуті результати та ще нереалізовані можливості і розповів ректор академії Збігнєв Осадовський.
Про дуальну освіту як аспект поліпшення якості освіти говорила директор ДУ «Науково-методичний центр інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта» Тетяна Іщенко. Вона поділилася вивченим досвідом впровадження дуальної освіти – навчання на робочому місці – за кордоном. І якщо там це практикується вже давно, для нас поки що є новим. Відповідаючи під час обговорення на запитання учасників конференції, навіщо нам дуальна освіта, адже ми маємо достатню кількість виробничих практик, доповідачка підкреслила, що дуальна освіта не повинна носити масовий характер і передбачає не проходження практики, а безпосереднє навчання на виробництві.
Проблеми забезпечення якісної підготовки майбутніх педагогів в умовах трансформації суспільства стали предметом доповіді голови ради роботодавців гуманітарно-педагогічного факультету, директора Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка Ольги Щербак. А міждисциплінарності та багатодисциплінарності – завідувача кафедри комунікативної лінгвістики та перекладу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Василя Бялика. Він і навів приклади реалізації зазначених постулатів на практиці. Його колега – мовознавець Людмила Ткач – розповіла про те, як через слово можемо дізнаватися про факти культури. Професор кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Ігор Колядарозповів про роль Олександра Довженка – педагога у формуванні творчої особистості Миколи Вінграновського.
Про абсолютизацію матеріальних цінностей, техногенне навантаження на довкілля та інші наслідки антропогенного впливу, які примушують задуматися кожного про виживання людства, говорив завідувач кафедри педагогіки НУБіП Руслан Сопівник. Зарадити цьому допоможе широкий арсенал засобів виховання. Приклад того, як реалізувати цілі сталого розвитку у вихованні особистості студента, є розроблена вченими гуманітарно-педагогічного факультету на чолі з ректором Станіславом Ніколаєнком програма виховання «Фахівець. Громадянин. Патріот.». Тож окремі її положення були представлені учасникам конференції.
Цікавими також були доповідь професора кафедри етики, естетики та культурології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олени Павлової про соціокультурні параметри архаїзації Модерну та доповіді про українську військову термінологію, зокрема, очищення її від московщини, і нові оказіональні утворення у мові сучасних українських мас-медіа, які презентували відповідно професор Львівського національного університету імені Івана ФранкаБогдан Якимович та професор Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Марина Навальна.
Завершилася конференція прийняттям резолюції з урахуванням пропозицій учасників під час дискусій та обговорення.
