Кілька днів — з 27 квітня по 1 травня — Львів приймав регіональну зустріч Taizé. Більше півтори тисячі паломників, що приїхали до міста, та не менше львів’ян, які гостили їх у себе та забезпечували побут. Учасники жили разом із сім’ями львів’ян, у релігійних спільнотах та школах. Подія, на яку чекали тисячі людей і до якої місто готувалося кілька років.
Молитовне єднання
Австралієць Філіпп до Львова і до України приїхав уперше. У розмові з Zхлопець розповідає — про далеку країну знав мало. У Європі на зустрічах Taizé він вже втретє: раніше бував на великих річних зустрічах у Празі та Базелі.
«Такі зустрічі — це фантастичне молитовне єднання. Я був на великих зустрічах у Празі та Базелі. Там було набагато більше учасників, але за атмосферою та настроєм вони були дуже схожі», — розповідає Філіпп.
Ідея Taizé — у спільній молитві. Тисячі прочан сходяться в одному місті, аби спільно звернутися до Бога, обговорити спільні проблеми та виклики.
«Здійснюючи своє паломництво, спільнота Taizé молиться передусім за мир. У кожній країні і кожному місті цей мир має інше значення. Десь це молитва про завершення війни, як у нас. У Львові молилися за людей, які є на сході, та за дітей», — розповідає співкоординатор зустрічі Taizé у Львові Олена Карнаух.
Ранішні та вечірні молитви відбувалися на стадіоні “СКА”
Кожен день паломників починався та закінчувався молитвою. На спільній розмові з Богом одночасно сходилося до 5 тисяч вірян — як гостей міста, так і місцевих, адже на такий захід окремої реєстрації не було потрібно.
За словами Агнєшки, яка приїхала на зустріч із польського Ґданська, паломників вразило те, що Львів має величезний потенціал як духовне місто з великою кількістю храмів. Попри цей потенціал та велику кількість львів’ян, які десятиліттями брали участь у зустрічах Taizé по всій Європі, до своєї зустрічі Львів ішов кілька років.
«Це була мрія дуже багатьох людей, зокрема і моя. Вперше я взяла участь у зустрічі Taizé в Гамбурзі 2002 року, і від того часу хотіла, щоби це відбулося у Львові. Адже це жива зустріч і зустріч живої віри. Вона дуже вільна, але водночас дуже глибока», — розповідає Олена Карнаух.
Однак ще десять років тому реальність такої зустрічі у нас важко собі було уявити, зізнається співкоординаторка.
«Йшлося про забезпечення логістики. Окрім того, було питання відкритості до людей інших конфесій і готовності прийняти християн інших конфесій. Ми довго до цього йшли. Треба було досягти цієї довіри, яка приходила з розширенням свідомості. І ще одне питання було — питання екуменізму, порозуміння та можливості спілкування між Церквами. Адже перше звернення про проведення Taizé у Львові було від міського голови Львова та владики Гузара ще шість років тому. Але не було згоди з усіх Церков, тому погодження було неможливим», — пояснює пані Олена.
І врешті тільки цього року Львову довірили приймати у себе цієї весни спершу невелику зустріч.
Виклики і шанс для Львова
«Коли їхали сюди, думали, що потрапимо у бідну країну. Готувалися до того, що, наприклад, не буде гарячої води. Насправді ж це була чудова зустріч. Я тут почувалась як удома. Дуже гостинні люди, гарне місто і побут дуже схожий до того, що є в Польщі. Єдина різниця — на вулицях багато людей у військовій формі. У нас такого немає».
Такими очікуваннями та побоюваннями, які були перед мандрівкою, ділиться з Z мешканка Варшави Марта. Вона приїхала до Львова, бо на минулій зустрічі Taizé зустріла українок і заприятилювала з ними.
«Ми говорили про ситуацію в Україні і про те, що добре було би, якби до Львова приїхали паломники на зустріч Taizé, бо Україна дуже потребує зараз молитви», — пояснює дівчина свою мотивацію.
Схожі історії про те, що саме знайомі з України стали причиною приїзду до Львова, є у багатьох учасників цієї зустрічі.
«Це моя перша поїздка в Україну. В Австралії ми небагато знаємо про Україну. Ми чули про революцію Гідності, але майже нічого після того. У Базелі я зустрів українців — і саме вони надихнули мене приїхати сюди. Окрім цього, я розумію, що це чудова нагоди пізнати нову країну. Тут я зрозумів, що українці дуже гостинні і щедрі, а також позитив —тут немає так багато туристів. Після Львова разом із кількома десятками людей з братами їдемо на схід України, де будемо спілкуватися з людьми та молитися за мир», — розповідає Філіпп з Австралії.
Зустріч з о. Борисом Ґудзяком у Центрі Шептицького
Попри те, що Taizé — це передусім духовна подія, приїздять на неї не завжди практикуючі християни. Інший вимір зустрічей — можливість побачити нові країни та зблизька познайомитися з людьми, пізнати невідомі досі культури. Для цього паралельно з духовною програмою організовують широку історико-культурну. На лекціях та екскурсіях розповідають про історію міста та країни. У Львові учасники мали два десятки зустрічей, які відбувалися паралельно щодня по обіді. Це були розповіді про Соломію Крушельницьку та лемківські традиції, зустріч із дизайнером одягу в музеї Пінзеля, відвідини музеїв, зокрема Території Терору, зустріч з Борисом Ґудзяком, відвідини вистав.
«Львів виявився дуже цікавим. Це європейське місто, у якому дуже сильне відчуття слов’янської культури», — ділиться враженнями Елі з Франції. Хлопчина з містечка поблизу Бордо, Львів — шосте місто, до якого він приїхав на Taizé зустріч.
Ксенія Курилишин, яка приймає у себе одразу чотирьох паломників, переконана: зустрічі Taizé — це чудова нагода промоції Львова. Львів’янка згадує, що 20 років тому з чоловіком і сама їздила на зустрічі у різні міста Європи.
«Це чудовий спосіб спілкування не тільки з Богом, а й із людьми. І я переконана, що це чудова річ у контексті промоції Львова», — каже Ксенія Курилишин, яка свого часу курувала промоцію у Львівській міській раді.
Родина Курилишиних зі “своїми” прочанами на каві
За словами Елі, який допомагав організаторам, працюючи у кризовому штабі, львівська зустріч минула доволі спокійно. Команда гарячої лінії, яка діяла під час зустрічі, отримувала близько 10 звернень від паломників на день. Втім, у більшості випадків звернення були типові — хтось пропустив автобус, загубився в місті тощо. Усі ці запити без проблем вирішували. Із серйозних ситуацій було лише дві — одне непорозуміння з приймаючою сім’єю й один випадок хвороби паломниці. Але і їх вдалося вирішити.
«У Львові не було проблем із зустріччю. Я би сказав хіба про складнощі — як, наприклад, було з громадським транспортом. Волонтери, які відповідали за транспорт, мали клопоти з тим, щоб повідомити всіх водіїв про спеціальні квитки. У перший день водії не знали про схему і були дуже здивовані. Але це владналось за один день. А все решта не було специфічним», — каже Елі.
Проблема з транспортом, про яку згадує волонтер, — це неготовність водіїв возити паломників за спеціальними квитками. На початку зустрічі міська рада Львова роздала всім учасникам по 25 квитків, які вони мали передавати водіям замість оплати. Безкоштовний транспорт для паломників уже давно є традицією зустрічей Taizé, і Львів — не виняток. Щоправда, попередити водіїв маршруток про такі кількаденні новації вчасно не встигли. Тож першого дня вони масово відмовлялися возити прочан без грошей. Однак, як запевняють волонтери та учасники зустрічі, у наступні дні після роз’яснювальної роботи проблем не виникало.
Ще одна проблема, про яку активно розповідають дівчата з Польщі, — загорання, яке виникло на СКА. Саме приміщення велотреку стало основною локацією зустрічі, адже кращого приміщення на таку кількість людей поблизу центру немає. Через коротке замикання в електромережі під час одного з зібрань виникла пожежа. За словами Агнєшки, ситуація була доволі неприємна, особливо насторожила відсутність ознакування аварійних виходів для іноземців.
«СКА справді доволі занедбане і не цілком зручне місце. Тож хотілося би комфортнішого місця», — підтверджує Марта.
У Львові ж наразі лише ведуть розмови про будівництво великої багатофункціональної арени, яка би вміщала до 5 тисяч осіб і була корисною для таких зустрічей. Очевидно, для того, щоби претендувати на більші зустрічі, місту таки доведеться розв’язати цю проблему, як і налагодити комунікацію з транспортниками.
Детальніше про всі проблеми та складнощі перебування паломників у Львові міська рада планує ще говорити з організаторами зустрічі. «Підсумки ми ще будемо робити, коли брати повернуться до Львова», — запевнив Zзаступник міського голови Львова Андрій Москаленко.
А говорити таки доведеться, якщо місто претендуватиме на прийняття річної зустрічі Taizé. Така зустріч відбувається щороку в останні дні грудня, на неї зазвичай приїздить до 20 тисяч паломників. За словами Олени Карнаух, у Львові ця річна зустріч Taizé стане можливою щонайшвидше у 2021 році.
