Начальник управління молоді та спорту Львівської міської ради Антон Нікулін в інтерв’ю Гал-інфо охоче розповів про своє бачення розвитку спорту на Львівщині, створення комунального спортивного клубу, своє бачення функціонування «Арени Львів», ефективні програми ЛМР щодо розвитку спорту, плани на 2018 рік та багато іншого.
Антоне Володимировичу, коли Ви стали начальником управління молоді та спорту Львівської міської ради, то неодноразово з того моменту у своїх інтерв’ю відзначали, що є критиком існуючої системи спорту в Україні. Чому саме так вважаєте?
Перш за все, моя позиція полягає в тому, що не можна красти в самих себе. Красти загалом – гріх, а в самих себе – взагалі нонсенс. Позиціоную себе все-таки як тренера і людину, яка побудувала систему в рамках клубу, побудувала систему зі своїми однодумцями в рамках однієї федерації. Маю на увазі свій профільний вид спорту – карате. З такого ракурсу я на проблеми існуючої системи спорту в Україні і дивився. До прикладу, я хочу, щоб моя дитина займалась в гідних умовах, і хочу, щоб вона не розписувалась у порожніх відомостях, як це свого часу робили усі ми. Про це можна багато говорити. Глобально, то радянська система спорту, вважаю, була найкращою. Втім, в теперішніх умовах з неї зробили суцільного мутанта. Тобто безлади в спортивних школах, приписки тощо. Це все недоліки, які варто вирішувати. Для того, щоб фундаментально розібратись у цьому питанні, нам необхідно розпочати з самих низів. Потрібно починати з ДЮСШ, клубів з якогось виду спорту. Питання просто полягає в тому, що на сьогоднішній день бачимо певну комерціалізацію спорту. Особисто нічого проти цього не маю. Втім, не можемо на державному будувати приватне. Якщо позиціонуєте себе як комерційний вид спорту, то будьте ласкаві сплатити оренду залу, комунальні послуги. ДЮСШ, своєю чергою, принципово мають бути безкоштовними. Не всі види спорту у нас комерційні. Є люди, які кажуть, що я противник ДЮСШ. Ця інформація зовсім не відповідає дійсності. Я за спорт у будь-якому його прояві. Втім, вони (прим. – ДЮСШ) мусять працювати ефективно. А зараз у нас школи-мутанти «Спартака», умовно кажучи. Вчора сіли з керівником «Спартака» передивлятись інформацію щодо кожного їхнього тренера, то він сам, з’ясувалось, працює в освітянській школі на повній ставці, а в спортивній – на півставки. Такі речі треба викорінювати.
«Спартак» – це так зване ФСТ (фізкультурно-спортивне товариство), структура, яка залишилась ще з часів Радянського Союзу. Як ставитесь до таких установ?
В якомусь з інтерв’ю я назвав їх (прим. – ФСТ) «прокладками». ФСТ дуже на мене через це ображались. Втім, свої слова назад не забираю, бо воно так і є. Раніше я вже це обґрунтовував і аргументовував у числах, тому повертатись до цієї теми не буду.
Що можете сказати про фінансування ДЮСШ у Львівській області?
На обласні ДЮСШ щороку виділяється близько ста мільйонів гривень. Це шалені кошти. Львівська міська рада витрачає тільки на ті школи, які є на фінансовій підтримці – близько 20 мільйонів на рік. Втім, ці гроші «не працюють». До прикладу, «били» ми ДЮСШ у питанні ефективного використання державних коштів точково. Поїхали до «спартаківських» шкіл з перевіркою, але проблема полягає в тому, що ми не є засновниками, тому навіть догани виписати не можемо. Засновниками є знову ж таки ФСТ, тому ми не можемо їх контролювати. Зрештою, за цим всім мають спостерігати правоохоронні органи, а не управління молоді та спорту. Загалом, говоримо про той факт, що немала сума коштів є, але використовуються вони не так, як потрібно.
Як, на Вашу думку, можна вирішити вище зазначені проблеми? Можливо, за допомогою впровадження клубної системи, прихильником якої Ви є.
Вважаю, що і клубна система, і громадські організації мають співіснувати. Щоб навести лад, ми наступною ухвалою забираємо освітянські школи та об’єднуємо їх з тими, що є на фінпідтримці. По факту ж об’єднуємо тільки тренерів, які «встигають» працювати і там, і там. Таким чином, за нашими скромними підрахунками, можемо близько 10-12 мільйонів гривень зекономити. Щодо ігрових видів спорту, то це взагалі візитівка Львова. Вже для ігрових видів спорту якраз клуб і будемо робити. Тобто львівський комунальний заклад. Зробимо там гідну зарплатню тренерам. Окрім того, п’ятьом найкращим спортсменам будемо видавати стипендії. Безперечно також хочемо надати усім цим командам хорошу матеріальну підтримку. Я вважаю, що не має такого бути, коли приходить дядько з грошима і утримує колектив, а згодом йому щось не подобається і він залишає команду напризволяще. Хочу бачити наших дітей, львівських спортсменів у львівських командах. Легше всього вкласти гроші, пригнати готових людей і не мати навіть задньої думки про розвиток спорту у рідному місті.
Створення такого клубу для ігрових видів спорту має стати прикладом для того, як має функціонувати та розвиватись львівський спорт?
Вважаю, що так. Наступним етапом будуть єдиноборства. Тобто створимо відповідний клуб для єдиноборств. Втім, ще раз повторюсь, що ДЮСШ ні в якому разі знищувати ніхто не буде. Потрібно просто оптимізувати їхню роботу і цим збираємося активно займатись. Плануємо забезпечити школи хорошими тренерами. Двічі на рік плануємо виділяти кошти для ДЮСШ на навчально-тренувальні збори, фінансово підтримувати виїзди на змагання спортсменів. На сьогоднішній день за спортивні заходи гроші платять батьки. Це нечувано. ДЮСШ – не приватна власність. Тобто для ДЮСШ робимо повне забезпечення, для «ігровиків» та єдиноборців також. Для громадських організацій, які є приватними, то плануємо зробити там субвенційні кошти. Так робиться в Прибалтиці. Тобто є громадська організація, неінтегрована в загальну систему, береться до уваги кількість людей, що там займається, їхні спортивні результати і виплачується певна сума коштів. Вони (прим. – приватні громадські організації), своєю чергою, за трьома статтями (оренда, виїзди на змагання, придбання інвентарю), умовно кажучи, можуть ті кошти використати. Згодом перед нами звітують, а ми контролюємо. Конкретний план дій для вирішення проблем, безперечно, є. Попереду найскладніше – втілити той план в реальність.
Як Ви оціните такий варіант, щоб забрати ДЮСШ в комунальну власність? Це реально взагалі?
Відверто кажучи, нещодавно своєю ухвалою ми це прийняли, але тільки для того, щоб відбити ДЮСШ від фізкультурно-спортивних товариств. Це все дуже складно. Це все так спеціально зроблено, щоб пересічна людина ніяким чином не могла в тому розібратись. Я вже усі ці схеми вивчив досконало. За освітою я звичайний тренер, довелось вчити законодавство, різноманітні юридичні моменти. Щодо ДЮСШ, то деякі з них важко забрати під опіку міста, бо їхні засновники ФСТ, а на них ми впливу не маємо. Скоріш за все, навіть підприємства того немає, при якому відповідне ФСТ існувало. Отаке своєрідне болото, з якого важко знайти вихід. Максимум, що можемо зробити – припинити фінансування. Втім, якщо нам таки вдасться закрити ті школи або вони (прим. – ФСТ) закривають їх, то виникає ще одна проблема. ФСТ мають попередити своїх працівників про суттєві зміни умов праці відповідним листом за два місяці до того моменту і виплатити їм зарплатню. Там, відповідно, коштів вже немає. Саме тому ми повинні прийняти рішення Львівської міської ради про те, що саме ми будемо виплачувати їм ту зарплатню. Трудового законодавства в будь-якому випадку порушувати не варто. Намагатимемось втілити такий свій задум в життя до червня. Далі розпочинаємо процес інтеграції освітянських шкіл, де вже ми є засновниками. Будемо ті школи об’єднувати і доукомплектовувати. Оце запитання, яке зараз обговорюємо, по суті, є найболючішим.
Антоне Володимировичу, як будете боротись з платними гуртками для дітей? Ні для кого не секрет, що за державні гроші окремі тренери роблять для себе приватний бізнес.
Елементарно легко. Якщо ті люди є інтегровані в ДЮСШ, то це питання, безперечно, будемо піднімати. Будемо пропонувати тренерам брати в оренду приміщення і проводити окремо там платні заняття. Немає ніяких питань. Втім, там, де ми виплачуємо зарплатню, оренду, комунальні послуги і ще й робити там якийсь приватний бізнес? Це вже за рамками дозволеного. Чому якась організація має за все платити, а інша тільки кишеню ширше розтягувати, щоб гроші туди потрапляли? Такий стан справ мене не влаштовує, будемо активно з тим боротись.
Як Ви сприйняли новину про реконструкцію палацу спорту «Україна»? Що це дасть Львову?
Я надзвичайно втішився лишень з того факту, що на місці палацу спорту «Україна» не буде ніякого будинку, супермаркету тощо. На цьому місці має бути спортивна споруда, там люди мають фізично вдосконалюватись. Ні для кого не секрет, що власник у палаці спорту вже є, там постійно відбуваються якісь виставки, культурні заходи. Втім, змушені констатувати парадокс, що у спортивній споруді події спортивні не відбуваються. Немає проблем у тому, хто саме там власник. У Європі корпорації, клуби, банки володіють спортивним комплексами. Будемо платити оренду, приходити і займатись там.
Комунальний спортивний клуб. Як взагалі виникла така ідея? Наскільки складно її втілити в життя?
Перш за все, потрібно зазначити те, що плануємо створити такий комунальний клуб на базі сихівського спорткомплексу, який вже має бути теж комунальною власністю. Наразі місто не має жодної спортивної споруди. Чому так? Знову ж таки маємо справу з радянською системою. Все належало підприємствам якимось, або профспілкам. Втім, то вже таке. Наше завдання не дивитись назад, а дивитись лиш вперед. Що ми хочемо? Спортивний комплекс. Розуміємо також чудово, що для такої спортивної споруди нам знадобиться «начинка». Тобто ми не хочемо, щоб там пузаті дядьки у футзал грали, хочемо, щоб діти там займались профільними ігровими видами спорту. Розумієте, діти 14-17 років – це така собі проміжна ланка, але чи не найважливіша у питанні спортивного розвитку. Втім, у нас наразі немає важелів, щоб таких дітей втримати у спорті. За статистикою у відповідному віці ми «губимо» максимальну кількість дітей. Коли вже будемо мати свій власний спортивний клуб, то зможемо мотивувати дітей стипендіями. Принаймні п’ятьом найкращим за успішністю надавати стипендії, як я вже вище зазначав. Не якесь неймовірне рішення, але таким чином зможемо хоча б трішки більше діток зацікавити до занять спортом і для їхньої подальшої перекваліфікації у майстрів. Ідея цього клубу – будемо підписувати договори з командами і однозначно вихованці нашого клубу згодом зможуть переходити до професійних колективів. Відбір спортсменів власне до нашого клубу будуть проводити виключно тренери відповідно до спортивних показників. Не буде такого, що то син мого кума, умовно кажучи, тому він буде першим у рейтингу. Сам такого ніколи не розумів і не розумію. Треба такого менталітету позбуватись.
Якими видами спорту можна буде займатись у такому клубі?
Перш за все, це будуть ігрові види спорту. Будуть присутні такі види спорту, які представляють львівські команди у найвищих дивізіонах України. Тобто буде гандбол, футзал, регбі, волейбол і, можливо, баскетбол.
Розкажіть детальніше про програми Львівської міської ради щодо розвитку спорту.
Вже зараз можу сказати те, що такі програми працюють надзвичайно ефективно. Наприклад, щодо програми «Дитячий тренер». Цьогоріч відповідний конкурс оголосили трішки раніше, щоб мати змогу переглянути за роботою усіх номінантів. Окремо слід відзначити те, що наставник не буде знати про те, що на його тренуванні буде присутня якась перевірка. Цей конкурс вже успішно функціонує не перший рік. Минулоріч, наприклад, вже вдавались до ґрунтовної аналітики. Приємно, що з цілої країни саме в місті Лева вперше запроваджено таку тенденцію. Окрім того, в мене є зараз дуже ініціативні помічники, які вміло збирають потрібно інформацію. Плануємо створити додаток на смартфон «Спортивна карта Львова», де, зазначивши вид спорту, можна буде переглянути дитячі секції, профілі тренерів тощо. Вважаю, що це буде дуже круто.
Щодо закупівлі спортивного інвентарю, то це можливість для кожного ДЮСШ, кожної спортивної організації отримати необхідний спортивний інвентар. Як це відбувається? Нам надсилають заявку, ми її розглядаємо. Згодом виїжджаємо на місце, оглядаємо його. Якщо все добре і підтверджуємо заявку, то надаємо організації спортивний інвентар з тією умовою, що він буде маркований логотипом Львівської міської ради.
«Спорт високих досягнень» – премії для тренерів і спортсменів. Близько ста шістдесяти таких номінантів було минулого року. Сума премії залежить від спортивного досягнення. «Відкриті кубки Львова» вивели на новий рівень. Якщо організатори себе добре вже зарекомендували то їм надається для нових заходів до 250 тис. гривень, якщо організовують вперше, то до ста тисяч гривень виділяємо. Знову ж таки виділяємо кошти тільки на найцікавіші заходи, які будуть рекламовані.
Наскільки нам відомо, то «Відкриті кубки Львова» хтось проводить серед дорослих професійних спортсменів, хтось серед аматорів. Тобто якоїсь однієї концепції немає. Чи є у Вас думка зробити таку концепцію? Чи є у цьому потреба?
Вважаю, що особливої потреби немає. Розвитком відповідного виду спорту маємо займатись не ми, а федерації. Ми купуємо вже готовий продукт. У питанні організації ми ніяк не обмежуємо федерації. Не потрібно якоїсь загальної однієї концепції. Єдине, що хочемо окремо вивести – це підтримку ветеранського спорту. Планую, що у Львові таки мають з’явитись змагання «Masters Games» з 5-6 видів спорту серед ветеранів. Окрім того, хочемо провести відповідні міжнародні змагання також серед духовенства. Плануємо такий захід уже організувати на 2019 рік. Якщо нам таки вдасться провести такий турнір, то це буде вперше у світі.
На сьогоднішній день також сесія затвердила програму щодо співфінансування заходів, які проводить відділення НОК України у Львівській області.
НОК робить чудові заходи у плані популяризації саме олімпійських видів спорту. Львівській міській раді цікаво допомогти НОКу у цьому питанні. Як представник олімпійського виду спорту можу сказати, що мені імпонує робота команди голови відділення Юрія Турянського. Відверто кажучи, мені подобається те, що НОК діє окремо від Міністерства молоді та спорту України. Я не погоджуюсь з роботою якраз Міністерства, а олімпійський комітет я підтримую на всі сто відсотків. Щодо власне програми співфінансування, то НОК звернувся з пропозицією з офіційним листом, а ми на неї радо пристали. Впевнений, що у майбутньому наша співпраця будемасштабнішою.
Наболіла вже тема про «Арену Львів», про те, кому грандіозна спортивна споруда таки має належати. Як оцінюєте можливість, щоб місто взяло «Арену Львів» на свій баланс?
З «Ареною Львів» питання ще й політичне. Всі знаємо, що стадіон, який приймав матчі Євро-2012, досі не здали в експлуатацію. Нонсенс, чи не так? Наразі ж змушені констатувати той факт, що поки «Арену» не здадуть в експлуатацію, то ніхто право власності оформити не зможе. Відверто кажучи, моя думка полягає в тому, що такою величезною спортивною спорудою місто чи область не має керувати. На мою думку, «Ареною Львів» має володіти або якийсь приватний підприємець, а ще краще – футбольний клуб.
Є спеціальна комісія щодо вирішення проблемних питань стосовно «Арени Львів». Ви є учасником тієї комісії. Розкажіть чи зрушилася вже якось справа «Арени» з мертвої точки?
Наразі я не бачу навіть світла в кінці тунелю. Можливо, бачить його хтось інший. Олег Немчінов – молодець, що взявся за цей процес, бо він і надалі так би нікого і не хвилював. Питання з «Ареною Львів» складне, але воно має бути якось розв’язане. Якщо облрада вважає, що стадіон треба брати під свою опіку, то нехай. Можливо, це буде правильним рішенням. Час покаже. Однозначно можу сказати те, що «Арена» не має належати місту. Це шалені витрати. Маємо стадіон «Україна» комунальний, до речі. За одну гривню «Україна» надається в оренду ФК «Карпати». Втім, «Карпати» повністю забезпечують цей стадіон. Така ж ситуація, на мою думку, має бути і з «Ареною Львів».
Кілька слів ще про стадіон «Юність». Зараз там триває реконструкція. Які плани на цю арену?
Гадаю, що там буде не тільки регбі. Це муніципальний стадіон. Можуть там і концерти організовувати, і різноманітні культурні заходи. Втім, якщо говорити про спортивні події, то здебільшого регбі. Має ж бути якийсь стадіон у Львові, щоб відповідний вид спорту міг окремо розвиватись. Приємно, що у нашому місті зараз нарешті з’явились багато людей, які хочуть вкладати кошти у спорт, хочуть, щоб спорт запрацював. Впевнений, що спільними зусиллями все вдасться.
Багато спортивних клубів зараз стикаються з проблемою фінансування. Чи може місто спонсорувати якийсь професійний клуб з конкретного виду спорту?
Навіщо? Я вважаю, що у футбол, наприклад, взагалі не варто сунутись, бо це самодостатній вид спорту. Для загального усвідомлення розповім чим взагалі займається міське управління молоді та спорту. У нас головний принцип – масовість спорту та підтримка спорту високих досягнень. Що таке обласне управління молоді та спорту? Це комплектація та відрядження команд на чемпіонати України. Що таке Міністерство молоді та спорту України? Комплектація та відрядження національних команд на міжнародні змагання. От фактично всі функції. Зрозуміло, що якимись окремими речами треба додатково опікуватись. У Львові, наприклад, ми активно займаємося будівництвом відкритих спортивних майданчиків. Взагалі у нас така думка, що вулична інфраструктура має бути хороша, доступна та безкоштовна. Тобто європейський шлях обираємо. Хочеш займатись спортом – вийди на вулицю і займайся.
Цікаву тему зачепили про спортивні майданчики. Насамкінець розкажіть про те, які плани у Вас з цього приводу на поточний рік?
Невдовзі розпочинаємо будівництво сучасного баскетбольного майданчика у парку на вулиці Винниченка. Кожен зможе там грати реально в своє задоволення. Окрім того, плануємо відкрити ще декілька майданчиків, щоб львів’яни могли комфортно займатись спортом у будь-якій частині нашого міста.
Богдан Пастернак, Володимир Дидик, Гал-інфо