Західна окраїна Винник займає частину Давидівського пасма – невисокого узгір’я, яке починається з Княжої гори у Львові , проходить у східному напрямку до гори Чортова скеля, повертає на південь до Винник, а далі дугою – на схід до Звенигорода. Місцевість ця надзвичайно мальовнича: ліси, потічки, горбогір’я , не випадково ще з ХІХ століття її називали “Малою Швейцарією”.
Гора Чортова скеля знаходиться на території біосферно-ландшафтного заказника, 2,5 км на північний захід від м. Винники. ЇЇ висота 414 м. З цією скелею пов’язано чимало легенд.Сьогодні ми розповімо про три з них, на нашу думку, найцікавіших.
Про Нечистого і храм на Святоюрській горі
У давнину, коли будувався храм на Святоюрській горі у Львові, лихий вирішив знищити його, схопив і поніс величезне каміння, щоб скинути на святе місце. Але запіяли треті півні, нечистий втратив сою силу і випустив каміння. На цьому місці залишилися скелі, які отримали назву Чортових.
Про страшного Дракона і винахідливого мисливця
Відомою є також легенда про дракона, який оселився на цій скелі і щомісяця вимагав, щоб йому з Винник приводили молоду панну, яку він поїдав. Селяни вилили море сліз, але нічого не могли вдіяти з драконом. Але ось одного разу молодий мисливець наважився, замість своєї нареченої, на яку випав жереб, прийти до дракона у дівочому одязі, зголивши вуса. Коли дракон простягнув пазурі, щоб з’їсти свою чергову жертву, перебраний мисливець несподівано відрубав йому голову мечем. Страшний дракон сконав, але кажуть, що дотепер на скелях можна побачити сліди його пазурів.
Про двох князів та красуню Аделю
Чортова скеля оспівана в числених легендах і фантастичних епопеях. Відомою є легенда про князя Ігоря, який мав тут свій замок і воював з братом Всеволодом, намагаючись відібрати в нього дружину Аделю.
У час Галицько-Волинської держави на скелях, як вважають деякі науковці, знаходилась оборонна споруда, з якої могло бути видно пожежу у Холмі (1256 року), – саме з нею пов’язана перша літописна згадка про місто Львів. Звідси походить ще одна назва скель – Чатові (вартові, сторожеві).
Львівська монахиня XVII століття розповідала, що бачила тут залишки мурів якогось замку. А ігуменя-бенедектинка Йосифа Кун вже на початку XIX століття провела на цю скелю східці з поручнями і на самому верху встановила альтанку з верандою. З першої половини минулого століття цю місцевість почали залюбки відвідувати мешканці Львова, а за часів Франка, який теж тут не раз бував, розповідали, що на Чортовій скелі цвіли едельвейси, які в наші часи є рідкістю навіть на високогірних вершинах Альп.
В наш час Чортова скеля є улюбленим місцем відпочинку львів’ян. Особливою популярністю це місце користується літню пору.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
