У Львові триває форум «Креативний прорив». Форум об’єднав спільноту креативних людей з усієї країни задля творення нової моделі креативного, соціально відповідального, партисипативного міста («Міста 3.0»).
Про це інформує прес-центр Львівської міської ради.
На одній з панельних дискусій обговорили питання концентрації креативних людей. Учасники панельної дискусії наголосили на важливості створення атмосфери і забезпечення умов праці для креативних людей, як з боку бізнесу, так і з боку держави.
«З 1995 року я працюю в Києві. Тоді поїхав, бо не було зрозуміло, як така людина як я, може розвиватися тут, у Львові. З тих часів у Львові все змінилося в кращу сторону, і я вже не залишав би це місто. Тому, зараз у своїй роботі намагаюся робити все для того, щоб молоді, креативні людини не їхали із свого міста, своєї країни. Що ми робимо на ВДНГ для концентрації креативних людей? Перше – ми зробили атмосферу, ми забезпечили безпеку, вкладаємо у хороше навчання та забезпечуємо належні умови для роботи. На моє переконання, коли б держава подивитися скільки роблять і вкладають в економіку країни креативні люди, то держава побачила б величезні вкладення. Держава також має створювати умови для праці креативних людей. Сучасні люди про інше думають і про інше спілкуються. Вони говорять про речі, які продукують створення, а не споживання. Тому, бажаю, щоб ми більше створювали, а не споживали – 80% створювали, а лише 20% споживали. Лише тоді життя буде цікаве і насичене», – поділився думками Максим Бахматов, керуючий партнер у Unit.city та екс-гендиректор ВДНГ. На переконання Андрія Худо, співзасновника холдингу емоцій «!Фест», для розвитку і бажання творити креативні речі потрібна співпраця бізнесу і влади міста. «Важливо пам’ятати, що люди притягують людей. До прикладу, ми намагаємося притягувати молодих людей – можемо бути натхненниками і кураторами їх хороших проектів. У нас є досвід і ми допомагаємо іншим, адже кожен проект має грошову категорію. Якщо ти не заробляєш, значить маєш мати мецената. Багато речей, які приваблюють людей, потрібно дотувати – це соціальні, культурні проекти. Заохочую всіх – беріть і творіть. Адже найкраще досягнення – це реалізований проект, а не лише задум», – розповів Адрій Худо. Основними засадничими речами для концентрації креативних людей, на переконання Маркіяна Іващишина, керівника мистецького об’єднання «Дзига», є абсолютна свобода і абсолютна довіра. «Не потрібно боятися ризику, вдаватися до авантюризму. На жаль, багато хороших ідей і хороших людей не можуть реалізуватися через брак фінансів. Фінанси потрібно шукати», – додав Маркіян Іващишин, керівник мистецького об’єднання «Дзиґа».
Поділився досвідом творення сприятливого середовища для концентрації креативних людей Степан Веселовський, виконавчий директор ІТ-кластера, СЕО «N-IX». «Найперше, не міряйте людей щодо креативності по зовнішньому вигляду. Креативність – це значно глибше. Потрібно дивитися глибше, бо є загроза деструктивного креативу. Наш досвід трохи інший. Ми 8 років будували спільноту, а потім почали втілювати ідеї. Нам вдалося зібрати багато людей, ми об’єднували компанії довкола великих проектів. Будь-який проект можна реалізувати, коли є велика спільнота. Що мене на сьогодні лякає? Відповідно до статистичних даних, у нас живе 42 млн. осіб. Це мало. І водночас ми споживаємо стільки хліба, скільки споживають країни з населенням при 30 млн. населення. Це свідчення, що ми бідна держава.
