Парти розставлені «острівками», а не рядами, крім дошки задіяний проектор, крім формул одразу вчать терміни англійською та українською, а замість однієї вчительки на уроці – дві. Такий нестандартний урок математики про побудову діаграм провели для шостого класу в гімназії імені Стуса за методикою CLIL – Content and Language Integrated Learning, тобто інтегроване вивчення мови та предмету. Урок розпочинають із віршика і завершують розважливою пісенькою, і 45 хвилин промайнули непомітно.
Як це працює?
– Я завжди пам’ятаю слова одного мудрого колеги: «Математика – настільки серйозний предмет, що не варто уникати жодної можливості зробити його дещо розважальним». І це ми намагаємося зробити, коли поєднуємо англійську з математикою, – розповідає вчителька математики Любов Михайлишин. Вона викладає у школі вже сорок років, але, каже, завжди рада працювати разом із молодшими колегами і вчитися новому.
– У вересні я натрапила на тему з математики у своєму підручнику. Виявилося, що з математики вони таку тему мають у другому семестрі. Коли я їм пояснюватиму лексику і граматику, важливо, чи вони технічно вмітимуть робити діаграми. Тому ми з учителькою математики вирішили це поєднати, – розповіла вчителька англійської Марта Богоносюк, яка працює у школі понад десять років.
На початку вона запитує дітей, що вони будуть робити на уроці. Так вони згадують свої знання дієслів англійською. Обчислення діти проводять українською, дивляться мультик, який пояснює принцип побудови діаграм – він англійською.
Для того, аби навчання було ефективнішим, Марта Романівна підібрала більше математичної лексики, ніж для звичайного уроку. «Сьогодні для них protector – транспортир, fraction – дріб були новими словами, – каже вона. – Зазвичай ми використовуємо назви частин: half, quarter (половина, чверть), але дроби ми не розписуємо. Також інформацію вони знають як information, зараз ми поглибили, і тепер вони знають, що інформація може бути як дані – datа».
Задачки також намагалися підбирати більш практичні: розрахувати, яку частину світового становить кожен океан, що знадобиться їм на географії; яку частину часу діти мають витрачати на навчання, самостійну роботу, відпочинок – дотримання рекомендацій щодо режиму допоможе їм бути здоровішими.
Поєднання мови та математики робить урок жвавішим. Діти встигають отримати пояснення від учительки, попрацювати біля дошки та самостійно у групах, представити свої роботи – хтось англійською, а хтось українською. Так само різними мовами діти дають відгуки на урок. Головний лунає одразу після дзвінка: «Дуже швидко минув час, давайте зробимо урок довшим».
Глибше знати обидва предмети
Вчителі кажуть, що кожен урок математики не може проводитися іноземною мовою. Таке можливо лише у разі, коли діти вже бездоганно нею володіють. «Щоби діти ефективно могли самостійно працювати, то вони мають вміти будувати і речення, і кути. Цього за два дні не навчиш», – наголошує Марта Богоносюк. «Іноземна мова на математиці не має перевишувати 5-10% від предмету», – вважає Любов Михайлишин.
Чи був урок не лише веселим, а й ефективним, буде видно згодом: якщо після домашньої роботи на наступному уроці математики виникне море запитань — значить, донести тему не вдалося, і треба щось змінювати, зауважують учительки.
«Статистика країн, де ця програма існує десятками років, свідчить, що вивчаючи фізику, математику, природу, географію, історію іноземною мовою, можна поглибити знання з двох предметів. В діалозі більше працює практика мовлення, самі знання предмету більше закріплюються, оскільки урок проходить у нестандартній формі і це в пам’яті відкладається набагато краще», – розповідає директор гімназії імені Стуса Михайло Заремба.
Читайте також: Школа з wi-fi і без домашніх завдань. Як змінюється львівська гімназія імені Стуса
У закладі вивчають три іноземні мови: англійську як основну іноземну, а французьку чи німецьку за вибором з п’ятого класу. Методику СLIL-уроків запозичили завдяки участі у відповідній програмі Ґете Інституту. Загалом у ній беруть участь п’ятнадцять шкіл в Україні, з них дві львівські – гімназія імені Стуста та гімназія імені Симоненка.
До кінця навчального року в гімназії експериментуватимуть із такими уроками, запрошуватимуть колег, аби отримати відгуки, виявити сильні та слабкі сторони. А після завершення навчального року тут планують створити адаптовану навчальну програму, якою можна буде ділитися з іншими школами. Вона вимагатиме і зміни розкладу, і зміни підходів до обліку робочого часу педагогів, що також важливо, адже впливає на оплату праці.
Командна робота
Зміни в гімназії стали відбуватися швидше завдяки участі в проекті «Школа 3.0», який реалізує Центр інноваційної освіти «Про.Світ» за підтримки проекту «Простір освітніх ініціатив» Українського католицького університету у семи школах Львова. У школі сформувалася команда проактивних учителів, які стали працювати на результат, не чекаючи вказівок згори від адміністрації, тішиться директор.
– Дуже приємно, коли ти приходиш до школи і бачиш результат, на який ти не впливаєш, – каже Михайло Заремба. – Нас спершу було десять учителів, зараз уже двадцять три. Нас називають окремою структурою, бо ми маємо свої наради, спільне планування, після чого працює кілька команд за напрямками, які також мають своїх лідерів.
До речі, у ефективності делегування відповідальності та підтримки лідерства серед учителів переконалися на своєму досвіді естонські педагоги.
Читайте також: Естонські уроки. Прості рішення на шляху до найкращих шкіл
Звісно, найбільше вчителі працюють над якістю навчального процесу, беручи участь у різних програмах та проектах. Експериментують із інтегрованими, двомовними, музейними уроками, практикують змішане навчання. Не бояться відступати від програм, шукаючи способи підлаштувати новий зміст під формальні вимоги до освіти.
У гімназії вже сформувалися команди з викладання англійською фізики, німецькою – математики та біології, французькою – інформатики та географії. Аби ділитися напрацюваннями швидше та зручніше, вчителі на сайті гімназії створили закритий форум-платформу для обміну конспектами, нормативними документами, програмами, обговорення ефективності різних підходів.
Коли гімназія розпочала участь у проекті «Школа 3.0», колектив не зовсім розумів, чому їм не дають готових рішень і не вказують, що конкретно вони мають зробити у своєму закладі, зізнається директор. Але працівникам школи допомогли самостійно напрацювати нові інструменти, які будуть дієвими саме для них.
– Коли вчителі разом планують якийсь урок із предметів, які здаються непоєднуваними, вони стають партнерами, друзями, запрошують своїх колег спробувати те саме. Не завжди щось можна зробити самому, а командою можна звернути гори. Створювати той навчальний заклад, у якому хочеться працювати і який для тебе є основним домом, – каже Михайло Заремба.
