2017 року львівські аграрії досягли хороших результатів у роботі – обсяги виробленої ними продукції зросли на 5,7%. Та відтепер вони отримують більше перспектив для розвитку власного бізнесу. 23 січня Львівщина долучилася до впровадження аграрних розписок, які розширюють доступ малих та середніх сільгоспвиробників до фінансових та матеріально-технічних ресурсів.
Насправді це знакова подія. Бо загальновідомо, що якщо галузь іде в розвиток, вона потребує дедалі більших капіталовкладень. Відтак загострюється питання, де для цього взяти додаткові ресурси?
Особливо воно непокоїть малоземельних аграріїв, адже вони обмежені в коштах. Тож змушені постійно звертатися за кредитами до банків, а ті не надто на них реагують, бо зазвичай малі та середні сільгоспвиробники мають обмежену заставну базу.
Новий інструмент фінансування, який щойно отримав прописку на Львівщині, в цьому сенсі вирішує одразу два нагальних питання. По-перше, він дозволяє місцевим фермерам отримати потрібні їм товарні чи фінансові позики під заставу майбутнього врожаю. А по-друге, зробити це в стислі терміни.
Тому аграрні розписки дуже важливі для цього регіону, який має давні фермерські традиції і зберігає їх дотепер. Сьогодні в області працює близько 800 фермерських господарств. У середньому кожне з них обробляє близько 60 гектарів. Хоча є і такі, які господарюють на 2-3 тис. гектарів.
Щоб вижити в непростих економічних умовах, львівські фермери повинні максимально дбати про високу рентабельність свого виробництва. І судячи з останньої статистики, їм це вдається доволі непогано. На тепер їхніх внесок в сільськогосподарському виробництві області складає 10-11%. Щоб підвищити такий показник, необхідні додаткові кошти, і це спонукає до того, щоб якомога швидше запроваджувати в регіоні аграрні розписки.
На цьому наголошували учасники урочистої презентації, яку в обласному центрі з нагоди долучення Львівщини до списку областей, що вже користуються новим фінансовим інструментом, провели Проект IFC «Аграрні розписки в Україні» спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства і Міністерством юстиції. Захід відбувся в приміщенні обласної ради за участі голови ОДА Олега Синютки.
Говорячи про аграрні розписки, він, зокрема, зазначив: «Аграрний сектор особливо відчуває нестачу коштів навесні. І те, що ми тепер завдяки Міжнародній фінансовій корпорації можемо запроваджувати цей інструмент на Львівщині, я вважаю, великий шанс і велика можливість. Тим більше, що агровиробники отримують змогу повертати кошти не лише в грошовій, а й у товарній масі».
Такі можливості аграрних розписок цікаві не лише сільгоспвиробникам, але й надавачам матеріально-технічних ресурсів. Вони спрощують доступ їхньої продукції до аграріїв і дозволяють останнім активніше використовувати їх та підвищувати врожайність сільгоспкультур. Таким чином, новий фінансовий інструмент сприяє розвиткові не лише аграрної галузі, але й суміжних з нею.
Представник ОТР Банку Ірина Титомир розповіла, що вони провели дослідження, щоб зрозуміти, чому дрібний фермер уникає банківських кредитів. І виявили ряд причин. Серед них – великий пакет документів для отримання такої позики, тривалий час, впродовж якого банк вивчає їх та ухвалює рішення про надання грошей, а також необхідність достатньої ліквідної застави.
«Все це створювало перешкоди в потенційній співпраці малих та середніх сільгоспвиробників із банком, – пояснила Ірина Титомир. – Тому в 2017 році в ОТР Банку стартував проект «Агрофабрика», основною його метою було їх подолання. Ми зараз беремо мінімальний пакет документів, швидко ухвалюємо рішення про те, яка сума може бути доступною і чи взагалі можлива співпраця цього позичальника з банком. Завдяки співпраці з IFC недолік щодо недостатності застави також був усунутий – ми почали працювати з аграрними розписками. Проект «Агрофабрика» з фінансування за аграрними розписками дозволяє за 8-9 днів отримати кошти банку».
Аграрні розписки в Україні запроваджуються з 2014 року. Переважно їх використовували виробники зернових культур – кукурудзи (оформлено 90 розписок), соняшника (40 розписок), пшениці (34 розписки), а також інших культур – сої (13 розписок), ріпака (10 розписок), гречки (1 розписка). Ці дані станом на 11 січня були оприлюднені Проектом IFC «Аграрні розписки в Україні». За його інформацією, восени минулого року була оформлена перша в світовій практиці «яблучна» розписка, а на початку нинішнього року аграрну розписку оформив сільськогосподарський кооператив, який спеціалізується на вирощуванні малини.
У Проекті IFC наголошують, що є перспектива розширити коло діяльності нового інструменту фінансування й на інші сектори сільського господарства. Таку можливість, зокрема, надає галузева особливість Львівської області. Адже тут торік на 48,6% порівняно з 2016 роком зросло виробництво ріпаку та кользи, на 6,2% – плодових та ягідних культур, на 4,6% – картоплі, на 1% – овочів. На 3,9% зросли обсяги продукції в тваринництві.
З січня 2018 року новий інструмент фінансування поширюється на всю Україну. Це стало можливим після введення в дію нового Реєстру аграрних розписок. Кількість аграрних розписок постійно збільшується. Так, станом на 22 січня їх уже видано 196. Завдяки ним в сільське господарство залучено 1,294 млрд. гривень.
«Я б дуже хотів, щоб цей інструмент був затребуваний, – сказав очільник Львівської ОДА Олег Синютка, звертаючись до аграріїв області. – Я дуже вас прошу – не бійтеся, не будьте консервативними, пробуйте. Ви маєте підтримку влади, і я думаю, що цей механізм ви перетворите в свої доходи».
Ярослав ТРИПІЛЬСЬКИЙ,
