Інтенсивні інвестиції Китаю в накопичення людського капіталу – правильно зроблений висновок з економічної теорії.
Два тижні тому мені довелося побувати на урочистому врученні дипломів магістрів одного британського вишу. Серед випускників-економістів була навіть представниця династії Мекленбурґів (одного з найстаріших дворянських родів Європи), але вражало не це. Добра третина випускників були з Азії, більшість з яких — китайці. Вихідці з колишнього СРСР становили лише близько 3% від загального числа випускників вишу.
У Великій Британії подібне спостерігають і поза «академічними» межами — наприклад, на курсах підвищення кваліфікації та розвитку кар’єри. З 2012 року я з групою колишніх колег по лондонському Сіті на базі лондонського Університетського коледжу організовую регулярні інтенсиви вихідного дня з інвестиційного банкінгу. Цільова аудиторія — учні старших класів британських шкіл і молодших курсів бакалаврату. Майбутні сейлзи, трейдери і аналітики вчаться використовувати фінансову теорію на практиці. З 150 осіб в класі мінімум 20 відсотків — слухачі з Китаю.
Впевнений, що в університетах США схожа ситуація. Що більше, на основних щорічних ринках працевлаштування економістів, які проводять в січні, число китайських університетів-роботодавців зросла в цьому році до десяти, хоча років 5-7 тому їх було не більш як два.
Інтенсивні інвестиції Китаю в накопичення людського капіталу — правильно зроблений висновок з економічної теорії. Власне подібні заходи свого часу дозволили англосаксонським країнам стати багатими і перейти до стійкого зростання. Доступ до якісної освіти — запорука багатства не тільки дворянських родів, а і суспільства в цілому.
На початку XX сторіччя німецький соціолог Макс Вебер припустив, що успіх капіталізму в протестантських країнах обумовлений етикою «багато працюй і заощаджуй» — якщо спрощено. Сто років потому двоє науковців із Мюнхена показали, що ця кореляція випадкова і причина криється в іншому. Щоб Біблію міг читати кожен, а не лише той, хто знає латину, Лютер переклав її німецькою мовою. Але навіть для того, щоб читати по-німецьки, треба було масово будувати школи, що протестанти і почали робити. Побічним результатом стало масове в протестантських реґіонах поширення грамотності і, як наслідок, підвищення продуктивності праці та добробуту. При врахуванні рівня інвестицій в людський капітал вплив протестантської етики на економічний розвиток зникає.
