Спалах небезпечних інфекційних захворювань, які фіксують в Україні й на Львівщині зокрема, і які можуть призвести до інвалідності і навіть смерті (правець, кір, кашлюк, краснуха, поліомієліт), значно активізував процес вакцинації дітей і дорослих.
Однак ще залишається доволі багато тих, які бояться робити щеплення, побоюючись ускладнень, побічних реакцій. Поміж людей ходить дуже багато різноманітних міфів, пов’язаних з вакцинацією. В результаті, за даними ВООЗ, Україна опиниласясеред 8 країн з найгіршими показниками за рівнем вакцинації, тому й маємо спалахи інфекційних хвороб,про які цивілізований світ давно забув.
ZAXID.NET попросив головного епідеміолога Львівщини Наталію Тімко спростувати найпоширені міфи про вакцинацію.
«Не треба робити щеплення від захворювань, яких в Україні вже давно нема»
Деякі захворювання, яким можна запобігти шляхом вакцинації, і справді стали дуже рідкісними саме завдяки вакцинам. Проте, на жаль, усе ж трапляються давно забуті інфікування, як-от: правець, кашлюк, кір та краснуха.
З минулого року в Україні триває спалах кору, з 2015 року — спалах кашлюку, у 2015 року також був спалах поліомієліту.
Якщо дитина не пропустила жодного планового щеплення, то це буде для неї найкращим захистом від небезпечних захворювань.
«Вакцина може ослабити або перевантажити імунну систему»
Природне інфікування певними вірусами справді може ослабити імунну систему та знизити опірність організму. Проте вакцини діють інакше. Вакцинальні віруси настільки ослаблені, що не можуть вплинути на імунітет чи перевантажити імунну систему. При інфекційному захворюванні навантаження на імунітет у кількасот разів вище, ніж при вакцинації. Навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, то задіюється лише 0,1% імунної системи.
«Під час спалаху захворювання вакцинуватися не можна»
Вакцинуватися під час спалаху не просто можна, а треба! Під час спалахів небезпечних інфекційних захворювань значно підвищується ризик зараження, тож слід якомога швидше отримати захист від інфекції. А щеплення – єдиний надійний спосіб здобути імунітет від інфекційного захворювання.
Коли мова йде про кір, то саме вакцинація є способом екстреного реагування на контакт нещепленої дитини із хворими. Такій дитині одну дозу вакцини необхідно ввести в перші три доби після контакту. Навіть якщо пройшло більше, ніж 72 години з моменту контакту, то все одно слід зробити щеплення вакциною КПК якомога раніше.
Якщо дитина вже має одне щеплення і контактувала з хворими на кір, то незалежно від віку, але не раніше, ніж через один місяць від попереднього щеплення КПК, потрібно ввести другу дозу вакцини.
«Краще перехворіти природним шляхом і отримати імунітет, ніж робити щеплення»
Якщо дитина перехворіє природним шляхом, у неї справді сформується імунітет проти цього захворювання. Однак інфекція може викликати серйозні ускладнення: параліч після поліомієліту, ураження серця після дифтерії, пневмонію та ураження мозку після кору тощо. Ризик ускладнень після інфекційної хвороби набагато вищий, ніж ризик побічних реакцій після вакцинації.
«Побічні реакції від вакцини шкідливіші, ніж самі хвороби»
Вакцини, як і всі інші медичні препарати, можуть викликати деякі реакції: болісні відчуття, припухлість, почервоніння в місці ін’єкції чи невелике підвищення температури. Поява такої реакції – це нормальна відповідь організму на препарат. Ризик тяжких ускладнень після захворювання є набагато вищий, ніж ризик серйозних побічних реакцій після щеплення. Порівняйте: невакциновані люди у 90% випадків заражаються при контакті з хворим на кір, а 5% із тих, хто захворів, отримують порушення здоров’я на все життя. Натомість ймовірність серйозних алергічних реакцій при вакцинації становить 1 на 1 000 000.
«Цільноклітинна вакцина проти дифтерії, кашлюку, правцю (АКДП) гірша та небезпечніша, ніж ацелюлярна»
Обидві вакцини проти дифтерії, кашлюку, правця є безпечними й ефективними. Цільноклітинна вакцина дає триваліший та стійкіший імунітет. Справді, вона частіше викликає підвищення температури та місцеві реакції (біль і припухлість у місці ін’єкції). Однак ці реакції є цілком природними, вони свідчать про те, що вакцина діє, і зникають за два-три дні без наслідків для здоров’я.
Протягом останніх років в Україні спостерігаються спалахи кашлюку. Це захворювання є найбільш небезпечне для маленьких дітей. У 2015 році від нього померло двоє дітей, у 2016 – п’ятеро, у 2017 – одна дитина. У такій ситуації рекомендується використовувати саме цільноклітинну вакцину, що забезпечує дітям надійний і тривалий захист.
«Дитина, що перебуває на грудному вигодовуванні, захищена і вакцинувати її не потрібно»
Грудне вигодовування справді дуже важливе для здоров’я дитини, однак воно не здатне захистити її від інфекцій, проти яких проводиться вакцинація. Наприклад, дитина, яка перебуває на грудному вигодовуванні, при інфікуванні кашлюком може важко захворіти і навіть померти.
«Дітям із хронічними захворюваннями робити щеплення не можна»
Дітям із хронічними захворюваннями можна і потрібно робити щеплення, бо якраз вони більш вразливі до інфекцій, перебіг хвороби в них зазвичай важчий, а ускладнення серйозніші. Якщо у дитини астма, діабет чи інше хронічне захворювання, то їй потрібно зробити щеплення в першу чергу, оскільки в неї вищий ризик захворіти і мати серйозні ускладнення після хвороби.
«Вакцини викликають аутизм»
Це неправда. У 1998 році у відомому британському медичному журналі «The Lancet» було опубліковано статтю про зв’язок між вакциною проти кору, краснухи, паротиту та аутизмом. Але пізніше з’ясувалося, що автор статті — лікар Ендрю Вейкфілд — сфальшував усі факти. Його визнали винним у порушенні професійної етики, а потім виключили з медичного реєстру Великобританії. Дослідження, проведені після цієї публікації Центром контролю та профілактики захворювань у США, медичним інститутом Національної академії наук Великобританії та британською Національною службою охорони здоров’я спростували будь-який зв’язок між вакциною і виникненням аутизму. До того ж, проведено понад десяток досліджень, і їхні результати спростовують зв’язок між вакцинацією і розвитком аутизму.
