Депутати Бродівської міської ради підтримали рішення «Про оголошення 2018 року «Роком Бродовського замку».
Відповідне рішення підтримано 24 січня на сесії міськради. Про це ІА ZIK повідомили у Бродівській міській раді
Згідно з рішенням було напрацьовано ряд дій, які включені до плану заходів з відзначення Року Бродівського замку.
Виконавчий комітет міської ради до 1 березня визначить обсяг коштів на фінансування «Року Бродівського замку». А ГО «Край» спільно з Бродівським історико-краєзнавчим музеєм напрацьовує ряд заходів та проектів щодо належного відзначення Року Бродівського замку – пам’ятки архітектури державного значення, фортифікаційної споруда XVII–XVIII ст.
Зазвичай, розповідаючи про замки Львівщини ми відносимо кожен з них або до вцілілих, або ж до зруйнованих. Куди ж віднести Бродівський замок складно одразу вирішити, адже замку як такого вже 200 років як нема. Проте, більшість споруджень замкового комплексу збереглись до сьогодні, і, мабуть, в розвинутій країні його давно б уже відновили та перетворили на туристичний об’єкт, але маємо те, що маємо.
Історія Бродівського замку бере початок з часу придбання Бродів у 1629 р. тодішнім польним гетьманом Станіславом Конєцпольським. Саме за Конєцпольського будується фортеця нового бастіонного типу (1630—1635 рр.). Її архітекторами були відомий французький інженер Гійом Леввасер де Боплан та італійський будівничий Андреа дель Аква. Замок являв собою 5-кутник і складався з 5-и бастіонів та куртин (валів), у середині яких містились каземати. Оточена твердиня була глибоким ровом, що час від часу наповнювався водою. В’їзд у середину фортеці здійснювався греблею та через звідний міст. На дитинці до середини XVIII ст. стояли дерев’янні каплиця та будинок, в якому жили власники міста та коменданти фортеці.
У 1648 р. замок витримав кількатижневу облогу козацьких військ Б. Хмельницького. Під час Берестецької битви твердиня також відігравала роль польської військової бази. Звідси для обстрілу козацького табору на річці Пляшівці транспортували гармати. Також тут тримали полонених козаків. Наприкінці 1660-х рр. було проведено ремонт фортеці, у разі небезпеки тут знов могли переховуватись люди. Зокрема, так було під час турецьких походів 1672, 1676 рр.
З 1704 р. власниками Бродів була родина Потоцьких. Замок перетворився на одну з їхніх резиденцій. У середині XVIII ст. над брамою спорудили барокову вежу з годинником, а на дитинці – двоповерховий палац. Перед замковою брамою збудовано равелін. Очевидно, що будівничим цих споруд був військовий інженер і власник міста в 1751-1760 рр. – Станіслав Потоцький. Тоді ж замок став місцем розкішних дійств. Так, 17 грудня 1732 р. тут відбувся грандіозний феєрверк на честь прибуття Юзефа Потоцького з дружиною Людвігою з Мнішеків. 2 лютого 1755 р. в замку проведено карнавал з нагоди весілля старшої доньки Станіслава Потоцького – Теофілії.
Перед нападом військ Наполеона на Москву російський уряд, боячись використання замку як тилової бази польських військ — союзників французів, звернувся до австрійців з вимогою зруйнувати Бродівську твердиню. Тому в 1812 р. вежу з головним в’їздом та равелін підірвали. Руїнами було завалено фортечний рів. Замок втратив своє оборонне значення. Решту валів з казематами, що лишилися, передано під склади для товарів та магазини. Лише палац залишався головною оздобою замку. В XIX ст. тут зберігалась бібліотека Потоцьких, частина якої тепер міститься в замку Орон у Швейцарії.
З 1834 р. замковий палац належав родині Молодецьких. Перед Першою світовою війною тодішня власниця споруди, графиня Ядвіга Жищевська, створила тут приватний музей. На особливу увагу заслуговувала колекція старовинних меблів та портретів видатних польських діячів. Велика частина цієї збірки зникла в роки Першої світової війни.
Після Другої світової війни, за часів Радянського Союзу, замок використовувався як військовий об’єкт. У цей час твердиня зазнала значних руйнувань і перебудов. Із середини 1990-х років військова частина покинула фортецю.
Нині він в руїні. Із замкового комплексу до наших днів збереглись неповних чотири куртини з казематами та північно-східний бастіон. На особливу увагу заслуговує збережений ренесансний портал вхідних дверей одного з казематів в західній куртині.
На замковому дитинці зберігся двоповерхови
й палац XVIII ст., побудований Станіславом Потоцьким. У плані — видовжений прямокутник на два поверхи з двома ризалітами. Цегляний, стіни на повну висоту оздоблені пілястрами композитного ордеру. Центр головного фасаду довершує балкон. Внутрішнє розпланування — анфілада. Інтер’єри не збережено.
Приміщення палацу передано в користування школі, там також містився районний архів та виставкові зали Бродівського історико-краєзнавчого музею. Замкові каземати залишаються в руїні і не використовуються, що приводить до значних руйнувань. У 2007 р. за ініціативи історико-краєзнавчого музею та районних органів влади розпочата робота з відновлення пам’ятки: проведена регіональна конференція «Бродівський замок — пам’ятка європейського значення в системі фортифікацій на території Галичини й Волині», проводяться роботи з прибирання замкових казематів та створення експозиції.
