Вперше в історії Львова розкопали одразу два замки – Високий і Низький. Науковці «Археологічної рятівної служби» підбивають підсумки вельми плідного року. На Високому замку, де колись стояв Лев Лоренцовича натрапили на стіну княжої фортифікації. Більше того, знайшли там культурний шар із артефактами XIII століття і цим зруйнували міф.
«До періоду досліджень Високого Замку завжди наші попередники говорили, що культурний шар повністю зруйнований, нема що досліджувати, що все знищили під час будівництва Копця. Так, безперечно, багато знищили, але цього року ми побачили, що там є ще де працювати», – розповів археолог Остап Лазурко.
Ще однією сенсацією стали розкопки Низького замку князя Лева. На його стіни археологи натрапили на місці вернісажу. Один із мурів збудовано не пізніше початку XIV століття.
Ще один міф вдалося спростувати науковцям під час розкопок двору Чорної Кам’яниці на площі Ринок. Там знайшли будівлю готичного Львова. Дотепер вважалося, що у пожежі 1527 року було знищено усе місто, археологи нині довели, що ні.
«Ми виявили фундаменти XV сторіччя і можемо стверджувати, що це відноситься до так званого готичного Львова», – підтверджує археолог Євген Ткач.
Цьогоріч досліджували і найдавнішу у Львові церкву святого Миколая, втім натяків на княжі часи, крім фундаментів, не знайшли. Натомість викопали 60 поховань, у них лежали натільний хрестик XV століття, також намистини і перстень.
А такі скарби із землі, як керамічні люльки, довели, що перед університетом Франка уже кілька століть була відпочинкова зона. Цікаві речі вдалося виявити і на вулиці Звенигородській.
«Там ми знайшли цілі форми: горщик, глечик і кахля були в дерев’яному колодязі на площі Звенигородській. Це XVI століття», – уточнив археолог Микола Шніцар.
Усі раритети науковці продемонстрували журналістам і далі забрали для дослідження і зберігання.
Втім науковці нарікають: забудовники і надалі не запрошують археологів на об’єкти.
«Жодні пам’ятко-охороннні програми, які прийняті з 2006 року не діють. Тобто археологи, радше, з’являються на ділянках будівництва не завдяки програмі охорони та дослідження археологічно-культурного шару, яка була затверджена в березні 2006 року, а завдяки своїй ініціативі», – прокоментував директор «Рятівної археологічної служби» Олег Осаульчук.
