Мінятися ролями, спілкуватися за кавою та допомагати одне одному у вихованні дітей – такою бачать співпрацю і батьки, і педагоги у львівських школах.
Провести урок для дітей, прочитати лекцію іншим батькам, перефарбувати стіни та організувати благодійний ярмарок – це все роблять ініціативні батьки у партнерстві зі школами. Львівські школи, які беруть участь в освітньому проекті «Школа 3.0», працюють не тільки над цікавими уроками та підвищенням кваліфікації вчителів, а й над співпрацею з батьками. Tvoemisto.tv дізналося, що вже вдалося і які це дає результати.
БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ ЗА КАВОЮ
У школі-садку «Софія» працювати з батьками цьогорічних першачків почали у форматі «Клубу відповідального батьківства». Заступниця директорки з навчально-виховної роботи Марія Яцишин розповідає, що батьків закликають до відвертих, дружніх розмов, аби участь у батьківських зборах стала корисною, а не примусовою.
«Ми робимо чай, каву, печиво, балакаємо. Говоримо, хто такі першокласники, які у них потреби, як їм допомогти адаптуватися в школі, про прийняття дитини з її характером, можливостями, настроями. Аби від дітей не вимагали надзвичайних звершень, а враховували, що у них можуть бути різні інтелектуальні, фізичні, психологічні здібності. Це варто враховувати і любити дітей такими, як вони є», – каже Марія Яцишин.
Батьківські збори вже давно не про гроші, розповідає вчителька іншої школи, педагог молодших класів і класна керівниця четвертого класу гімназії імені Стуса Галина Алешко.
«Це колись так було: йдем на батьківські збори, бо треба здавати гроші. Зараз це обговорюється, але це вже відійшло кудись далеко. Ми обговорюємо співпрацю, плануємо свята у класі, батьки долучаються до сценарію. Наприклад, ми з батьками організовували вертеп. З того, що наколядували, купили до класу телевізор, обладнали куточок, де ми можемо творчо працювати з дітьми», – розповіла вчителька. Каже, що завдяки участі батьків у святах та шкільних поїздках вони стали командою, яка спільно втілює ідеї, що роблять навчання цікавішим та комфортнішим.
Батьки беруть участь у спортивних змаганнях разом із учителями, а діти – вболівають
У сихівській школі №98 проходять збори батьківського активу, індивідуальні батьківські збори, є визначені дні, коли мама чи тато можуть прийти до конкретного вчителя, аби дізнатися про успішність своєї дитини й порадитися. Практикували навіть батьківські збори просто неба.
Голова батьківського комітету школи Мар’яна Пелешко – випускниця цієї школи. А тепер тут учаться двоє її синів. Каже, що з приходом нової директорки у школі змінилося ставлення до батьків. Якщо раніше тільки ставили перед фактом щодо ремонтів, просили про фінансову підтримку і прибирання у класах, то зараз із батьками радяться про те, що пріоритетніше зробити. Сама Мар’яна консультувала вчителів із проектного менеджменту, оскільки працює в громадській організації «Кращий Сихів» і має чим поділитися. Влітку разом із батьками у блоці початкових класів нарешті змінили сумні зелені стіни на кольорові.
«Я б хотіла, щоби батьківські збори проходили у формі дружніх, відвертих щирих запитань і співпраці. Поки що більше обговорюють матеріальні, побутові питання, а питання психологічного, емоційного, чуттєвого світу дитини майже не піднімають», – каже Марія Яцишин.
УЧАСТЬ У ЖИТТІ ШКОЛИ
Батьків залучають не лише до дозвілля та ремонтів, а й до навчання. У школі-садку «Софія» мама-поліцейська проводила навчання з безпеки на дорозі, мама-художниця вчила малювати портрети. «Батьки бачать, що не так просто організувати дітей, сучасні діти гіперактивні. І так трохи краще розуміють та поважають вчительську роботу», – каже Марія Яцишин.
Читайте також: Уроки для вчителів. Як змінюється «іспанська» школа на Новому Львові
На тиждень толерантності батьки також долучалися до організації та проведення тематичних уроків. А нещодавно батько семикласниці Богдан Горін організував для паралелі уроки домедичної допомоги, які провів інструктор Василь Кашуба.
«Зараз у дітей такий вік, що вони формуються і по-різному намагаються самоствердитися. Щоб скеруваи їх у правильне русло, я подумав, що це їм не завадить. Аби вони вчилися допомагати, а не шкодити одне одному. За кордоном такі курси проходять із дитячого садка, це всі мають уміти: захистити себе, не пхати руки в кров, знати й орієнтуватись у наслідках», – каже Богдан.
У гімназії імені Стуса батьки залежно від своєї професії запропонували проводити майстер-класи для інших батьків та вчителів: про цінності, здорове харчування, гігієну зубів. Таку ідею вирішили втілити після діалогу батьків та вчителів у межах проекту «Школа 3.0», коли зрозуміли, що їхня щоденна робота може бути корисною і школі.
Педагоги кажуть, що ця співпраця позначається й на дітях: вони пишаються своїми батьками, намагаються брати з них приклад і якнайкраще проявляти себе у школі.
СПІЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
«Я думаю, що виховання з батьками та у школі має бути якщо не 50/50, то все одно за активнішої участі батьків, – каже Мар’яна Пелешко. – Діти по-різному схоплюють на уроках: хтось швидше, з кимось треба індивідуально допрацьовувати. Коли в класі тридцять учнів, учитель не завжди може це робити. Якщо казати: я прийшов чи прийшла з роботи і не маю часу робити те, що має робити школа, то і результат буде відповідний. Якщо ми хочемо бачити успішну дитину, має бути взаємопідтримка школи і батьків».
Читайте також: Твердість характеру замість IQ. Чого українська школа може навчитись в американської
Вона розповідає, що спілкування з педагогами допомогло їй краще зрозуміти свою дитину. «Він у мене інтроверт, а я екстраверт. Мені здавалося, що він не встигає, бо він повільний, такий у нього тип особистості. Але вчителька переконала, що це нормально. Він усе встигає, його фото – на дошці пошани. Тобто немає ніяких проблем. І з поведінкою теж. Якби мені хтось сказав, що мій Маркіян зірвав урок, то я би не повірила, а може навіть і втішилася б», – жартує Мар’яна.
Богдан Горін каже: пощастило, що у молодшій школі вчителька Оксана Голуб навчила дитину вчитися, тому з уроками донька справляється самостійно.
«Я відвідую всі батьківські збори і намагаюся займатися з дитиною, – каже Богдан. – Я вважаю правильним, що зараз на зборах не обговорюють дітей, не називають, хто як поводився. Я вважаю, що не має бути межі між шкільним і батьківським вихованням. Ми маємо співпрацювати, намагатися виховати громадянина».
«Ми кличемо батьків до школи, але це процес не одного дня і не одного місяця. Школа і батьки – як два береги однієї ріки: ми кажемо, що щось є обов’язком батьків, а батьки кажуть, що вчителі мають цього навчити. І так діти — від одного берега до другого. А ми всі маємо бути на одному березі», – розмірковує Марія Яцишин.
Зоя Красовська
